Пане Президенте, до вас звертається сім’я загиблого військовослужбовця старшого сержанта Карпенко Віталія. Просимо присвоїти почесне звання Герой України (посмертно).
Карпенко Віталій Миколайович народився 11.12.1965 р. в с. Нижній Бурлук, що на Харківщині. В 1983 р закінчив Великохутірську середню школу, після чого був призваний на строкову службу. Потім працював в правоохоонних органах. Брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Мав активну громадську позицію.
До повномасшабного вторгнення працював єгерем в українському товаристві мисливців і рибалок (УТМР).
С перших днів повномасштабного вторгнення опинився в окупаціїї в селищі Шевченково, Харківської обл. Весь цей час передавав данні до ЗСУ про переміщення окупантів, та їх позиції, за що в подальшому ( вже після деокупаціі) був нагодоржений медаллю «Захиснику України. За честь! За славу! За народ!» від 14.10.2022 р.
В кінці липня (під час окупації) в дім прийшли співробітники російських спецслужб. Дізнавшись проукраїнську позицію провели обшук і забрали в полон в м.Куп’янськ. Півтора місяця тортур та знущять не зламали його, і не змінили його патріотичних поглядів. 8 вересня 2022 р. повернувся додому з полону, пройшовши пішки близько 35 км.
Відновившись, в свої 57 років добровільно вступив до лав ЗСУ, долучившись до 113-ї окремої бригади 123-го окремого батальйону Сил територіальної оборони Куп’янська ЗСУ. Де служив, старшим сержантом, навідником противотанкового відділення противотанкового взводу роти вогневої підтримки. Був найстаршим у підрозділі тому і отримав позивний «ДЄД».
З 28.01.2023 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Бахмуцькому р-н, Донецької обл., в м. Купянськ, Харківської обл., в н.п. Новомлинськ, Купянського р-н, Харківської обл. У вересні 2023 р. отримав учасника бойових дій.
9.07.2024 р. страшна звістка сколихнула сім’ю. Виконуючи бойове завдання, поблизу н.п. Новомлинськ, Купянського р-н, Харківської обл. під час обстрілу загинув, отримавши поранення, не сумісне з життям.
Це була людина з великим серцем, завжди допомагав тим хто цього потребував, чи звертався за допомогою. Знав що і як робити в будь якій ситуації. Жив дотримуючись принципів чесності і гідності. Побратими відгукуються про нього, як про досвідченого наставника і надійного товариша, з яким вони впевнено йшли вперед захищаючи суверенітет нашої країни. Вірний, чесний, справедливий, життєрадісний так впевнений що « все буде добре». Він віддав найцінніше - своє життя. Захищав державу з бажанням щоб молоде покоління жило та відбудовувало мирну Україну. В захисника залишилися дружина, діти, онук, мати і сестра. Сім’я пишається ним!
Просимо присвоїти звання Герой України (посмертно) старшому сержанту Карпенко Віталію Миколайовичу за вірну службу Україні та українському народу.
Уклін та шана Герою на щиті!
Вічна пам'ять…
Навіки в строю..