Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантоване право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП чи Комісія у відповідному відмінку).
Аналіз наведеної норми закону дає судам підстави вважати, що оскарженню, зокрема у судовому порядку, підлягають ті рішення Комісії, які прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і право на таке оскарження має прокурор як суб`єкт цього дисциплінарного провадження. Особи ж, незгодні з прийнятим Комісією рішенням за дисциплінарною скаргою, не є суб`єктами дисциплінарного провадження і за цим Законом не наділені правом на оскарження рішень Комісії за його результатами. Це суперечить наведеним вище положенням ч. 2 ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відповідно до абз. 2 п. 132 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (прийняте Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 зі змінами від 21.12.2018, в редакції від 28.08.2021 та від 28.02.2023, далі – Положення), у разі скасування рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга підлягає повторному розподілу. Аналіз зазначеної норми дозволяє зробити висновок, що Всеукраїнська конференція прокурорів стоїть на позиції, яка допускає можливість оскарження також і рішень про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, і не лише прокурорами, а й особами, які подали таку скаргу.
Між тим, зазначене вище Положення не є законом, і колізія між його нормами та нормами закону може призводити до незастосування адміністративним судом абз. 2 п. 132 Положення, а значить, судами не будуть розглядатися позови про скасування рішення КДКП про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Враховуючи те, що відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а відповідно до статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом; не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за будь-якими ознаками, є необґрунтованим та неконституційним положення ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» про право на оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження, лише одним прокурором і позбавлення цього права особи, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
№22/230994-еп
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантоване право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП чи Комісія у відповідному відмінку).
Аналіз наведеної норми закону дає судам підстави вважати, що оскарженню, зокрема у судовому порядку, підлягають ті рішення Комісії, які прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і право на таке оскарження має прокурор як суб`єкт цього дисциплінарного провадження. Особи ж, незгодні з прийнятим Комісією рішенням за дисциплінарною скаргою, не є суб`єктами дисциплінарного провадження і за цим Законом не наділені правом на оскарження рішень Комісії за його результатами. Це суперечить наведеним вище положенням ч. 2 ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відповідно до абз. 2 п. 132 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (прийняте Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 зі змінами від 21.12.2018, в редакції від 28.08.2021 та від 28.02.2023, далі – Положення), у разі скасування рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга підлягає повторному розподілу. Аналіз зазначеної норми дозволяє зробити висновок, що Всеукраїнська конференція прокурорів стоїть на позиції, яка допускає можливість оскарження також і рішень про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, і не лише прокурорами, а й особами, які подали таку скаргу.
Між тим, зазначене вище Положення не є законом, і колізія між його нормами та нормами закону може призводити до незастосування адміністративним судом абз. 2 п. 132 Положення, а значить, судами не будуть розглядатися позови про скасування рішення КДКП про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Враховуючи те, що відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а відповідно до статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом; не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за будь-якими ознаками, є необґрунтованим та неконституційним положення ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» про право на оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження, лише одним прокурором і позбавлення цього права особи, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
З метою забезпечення гарантованих ст. 24 та ч. 2 ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КАС України прав кожної особи на звернення до адміністративного суду та рівності прав усіх громадян перед законом і судом, необхідно внести наступні зміни до Закону України «Про прокуратуру»:
- до ч. 2 ст. 46, доповнивши її новим абзацом наступного змісту: «Рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження може бути оскаржене особою, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, а також цим прокурором – до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом шести місяців з дня винесення рішення, а у разі, якщо копія рішення підлягала врученню чи направленню цій особі, – з дня одержання ними копії, вручення чи отримання поштою копії рішення».
- до ч. 8 ст. 48, виклавши її в наступній редакції: «Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, або у семиденний строк надсилається їм поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.».
- до ч. 1 ст. 50, виклавши її в наступній редакції: «Прокурор та особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, можуть оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їм чи отримання ними поштою копії рішення.».
- до ч. 10 ст. 78, виклавши її в наступній редакції: «Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя.».
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантоване право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП чи Комісія у відповідному відмінку).
Аналіз наведеної норми закону дає судам підстави вважати, що оскарженню, зокрема у судовому порядку, підлягають ті рішення Комісії, які прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і право на таке оскарження має прокурор як суб`єкт цього дисциплінарного провадження. Особи ж, незгодні з прийнятим Комісією рішенням за дисциплінарною скаргою, не є суб`єктами дисциплінарного провадження і за цим Законом не наділені правом на оскарження рішень Комісії за його результатами. Це суперечить наведеним вище положенням ч. 2 ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відповідно до абз. 2 п. 132 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (прийняте Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 зі змінами від 21.12.2018, в редакції від 28.08.2021 та від 28.02.2023, далі – Положення), у разі скасування рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга підлягає повторному розподілу. Аналіз зазначеної норми дозволяє зробити висновок, що Всеукраїнська конференція прокурорів стоїть на позиції, яка допускає можливість оскарження також і рішень про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, і не лише прокурорами, а й особами, які подали таку скаргу.
Між тим, зазначене вище Положення не є законом, і колізія між його нормами та нормами закону може призводити до незастосування адміністративним судом абз. 2 п. 132 Положення, а значить, судами не будуть розглядатися позови про скасування рішення КДКП про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Враховуючи те, що відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а відповідно до статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом; не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за будь-якими ознаками, є необґрунтованим та неконституційним положення ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» про право на оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження, лише одним прокурором і позбавлення цього права особи, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.