Шановний пане Президент!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому сержанту, командиру 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 112 -го окремого батальйону територіальної оборони 110-ої окремої бригади територіальної оборони Говорусі Олексію Васильовичу.
Після повномасштабного вторгнення агресора був мобілізований в лютому 2022 року на посаду гранатометник гранатометного відділення гранатометного взводу військової частини А 7278.
Після двох кантузій, навіть не пройшовши повний курс реабілітації, за власним бажанням повернувся в свою частину до виконання своїх службових обовязків - гранатометник.
Олексій народився 07.03.1981 р.н. та виріс у селі Бурчак Михайлівського району Запорізької області. Створив сім’ю та проживав у м. Запоріжжя.
Рідні, друзі, побратими, односельці, сусіди та інші громадяни з великою повагою ставились до загиблого брата, сина, чоловіка, найкращого друга, побратима.
Повномасштабне вторгнення російської армії застало Олексія в м. Запоріжжя, він не вагаючись став на захист цілісності та недоторканності своєї країни зі словами "Хто, як не я?". Олексія мобілізували на військову службу 26 лютого 2022 року до місцевого ТЦК м. Запоріжжя в 110 бригаду ТРО. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Донецькому, Запорізькому, Сумському та Куп’янському напрямках.
Загинув Говоруха Олексій Васильович 04.07.2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, отримавши мінно-вибухову травму несумісну з життям поблизу населеного пункту н.п.Піщане Куп’янського р-ну Харківської області, залишаючись вірним військовій присязі і українському народові.
Олексій відважно виконав свій обовʼязок громадянина України, віддавши своє безцінне життя за свободу та незалежність України. До останнього подиху був вірним побратимам, народу України та державі. Перебуваючи в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. Вдома він залишив дочку та сина.
За словами побратимів він був майстерним і мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомогти.
Ми усі пишаємося своїм братом з великої літери Героєм. Мама - сином – Героєм, а діти – татом- Героєм.
Олексій все віддав за нас із вами, за вільну Україну мир, і щасливе майбутнє своїх і наших дітей. Віддав своє життя, маючи ще стільки планів та не здійснених мрій, бо по іншому просто не міг!
Пане Президент від імені матері, сестри, дружини, дітей, друзів та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому сержанту Говорусі Олексію Васильовичу 07.03.1981 року народження.
Нашому Герою назавжди 43!!!
Говоруха Олексій Васильович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана ГЕРОЮ. Вічна памʼять. Слава Україні!!!