Лебедєв Віталій Олександрович (10.02.1983 р.-08.03.2024 р.) солдат 138 бригади оператор ЗРК ,, Patriot,,8-го зенітного дивізіону Повітряних Сил України у складі військової частини А4608 виконував бойові завдання на всій території України,останнє на Покровському напрямку Донецької області біля населенного пункту Сергіївка.
Віталій народився 10.02.1983 року м.Дніпро.Навчався в США 123,у технікумі Залізничного транспорту.В 2002 р.прийняв присягу на вірність Україні,служив в ракетних військах.Після армії працював на серйозних об'єктах.Був висококваліфікованим спеціалістом по кахелю.Приймав участь у семінарах.
Добросовісний,порядний,надійний товариш,турботливий люблячий син.Виховував двох прийомних дітей.
24.05.2022р.став на захист України в складі ППО,де служив оператором ЗРУ С-300,в розвідці ППО,міг працювати майже на всіх засобах ППО.Після навчання на базі НАТО в Німеччині -оператор ЗРК ,, Patriot,Має нагороду , Кришталевий Patriot,Має нагороди і медалі за заслуги,статус УБД.Один з найкращих.Один із перших операторів,що збили ворожу ракету Кинжал-аналогов нет.Скільки збережених людських життів,скільки збитих ворожих смертоносних ракет і літаків,завдяки самовідданості і професіоналізму Віталія!
Сміливий, відважний,мотивований,акуратний, дисциплінований,талановитий виконував свою справу відповідально.
,,Мама,ти ще будеш пишатися мною.Я радію,що можу захищати вас і хто,як не я вас захистить,,І я пишаюся своїм сином.Наша родина спала спокійно,коли чергував наш Янгол Охоронець.
Йому як і його побратимам було важко,але він завжди с посмішкою підбадьорював нас.
На при великий жаль,08.03.2024р.в 41 рік при виконанні бойового завдання наш Захисник,Воїн,Герой отримав не сумісну з життям вибухову травму.Віталій любив техніку,свою установку,беріг і обслуговував її.В ній і знаходився до останньої хвилини свого земного життя.
Замість свята в сім'ю прийшло горе,біль і сльози,розбиті серця батьків,двох сестер,двох діток,дружини.Не тільки наша родина,друзі,побратими понесли велику втрату,а вся Україна.Біль не вщухає,серце кровоточить.Поряд з нами немає нашого синочка,Героя,Захисника,але його посмішка завжди перед очима.Він в наших серцях,в нашій пам'яті.Мій хлопчик положив саме цінне-свою душу,своє життя за всіх нас,за Україну,за свободу і незалежність України.
Вічна світла пам'ять,слава,шана і честь Герою!
Справжніми Героями пишається Україна!