Шановний Пане Президенте Володимире Олександровичу! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту Савичу Віктору Борисовичу, заступнику командира бойової машини — навіднику-оператору гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини А3892, 1967 року народження, призваному на військову службу 1 березня 2022 року. Який у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 23 квітня 2024 року в ході ведення бойових дій поблизу н.п. Берестове Бахмутського району Донецької області.

Пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини Савичу Віктору Борисовичу 1967 року народження, заступнику командира бойової машини — навіднику-оператору гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини А3892.

Він 1 березня 2022 року мужньо став на захист свого народу, державності та суверенітету своєї Батьківщини — України. У період з 18 січня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Новобахмутівка Донецької області, Оріхів Запорізької області, н.п. Воздвижівка Запорізької області.н.п Роботине Запорізької області .н.п Копані Запорізької області Виявивши стійкість і мужність, вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 23 квітня 2024 року в ході ведення бойових дій у районі населеного пункту Берестове Донецької області.

Тому від імені сина, друзів цивільних та побратимів по службі, а також дружини та рідних, прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) захиснику нашої Батьківщини, справжньому патріотові своєї держави, сержанту Савичу Віктору Борисовичу.

Віктор проживав у селі Лютинськ що на Рівненщині, був люблячим сім’янином, вірним другом та побратимом. 1 березня 2022 року був призваний на військову службу і мужньо став на захист своєї сім’ї та Батьківщини. У складі Збройних сил України стояв на захисті Запорізької області, безпосередньо беручи участь у визволенні та обороні н.п. Роботине, н.п. Копані, н.п. Новобахмутівка . В ході служби розбурхав старі і отримав нові травми для здоров’я, відправився на відновлення. Проте, відновившись, повернувся на фронт.

Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок перед державою, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, поблизу населеного пункту Берестове, 23 квітня 2024 року віддав своє безцінне життя за свободу та незалежність свого народу внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. За словами побратимів, він був хоробрим, сміливим і мужнім воїном. Користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомагати. Віктор якісно виконував свої обов’язки, чітко дотримуючись вимог і положень бойових статутів та військових цінностей.

Ми усі пишаємося Віктором та схиляємо свої голови перед його мужністю та силою духу. Пане Президенте, від імені його дружини,сина, родичів, друзів та побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) сержанту Савичу Віктору Борисовичу на позивний "Кучерявий".

Наш Герой загинув захищаючи Україну . Згідно з Конституцією України, як найвищим законом, «життя громадянина України є найціннішим і не може бути свавільно відібране». Він виконав свій обов’язок перед державою, віддавши найцінніше, що в нього було — життя!

Тепер обов’язок держави — робити те, що належить Герою!

Слава Герою України! 
Слава Україні!