Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини солдату Кляштофорському Володимиру Івановичу 2000 року народження,сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1-го штурмового батальйону військової частини А4638.
Він 24 лютого 2022 року мужньо став на захист свого народу, державності та суверенітету своєї Батьківщини — України. У період з 24 лютого 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у Чортківському РТЦК та СП потім в середині травня 2022 добровільно долучився до лав 24 Окремої Механізованої Бригади, приймаючи участь в обороні у Херсонській області та у н.п. Бахмут в якому перебував більше року. За що був нагороджений почесними нагрудними Знаками "Золотий Хрест" від Головнокомандувача ЗСУ та знак "За Оборону Бахмута" потім по власному бажанню перевівся в 2023 році у 3 Окрему Штурмову Бригаду де виконував бойові завдання у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Виявивши стійкість і мужність, вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 03 липня 2024 року в ході ведення бойових дій у районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського р-ну Луганської області.
Тому від імені брата, матері, батька та сестри, друзів цивільних та побратимів по службі, а також нареченої та рідних, прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) захиснику нашої Батьківщини, справжньому патріотові своєї держави, солдату Кляштофорському Володимиру Івановичу.
Володимир проживав у селі Нагірянка що на Тернопільщині, був люблячим сином та братом, вірним другом та побратимом. 24 лютого 2022 року був призваний на військову службу і мужньо став на захист своєї сім’ї та Батьківщини. В ході служби отримав нові травми для здоров’я, відправився на відновлення. Проте, відновившись, повернувся на фронт.
Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок перед державою, під час виконання бойового завдання в Луганській області, поблизу населеного пункту Новоєгорівка, 03 липня 2024 року віддав своє безцінне життя за свободу та незалежність свого народу внаслідок підриву ворожої міни ОЗМ-72. За словами побратимів, він був хоробрим, сміливим і мужнім воїном. Користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомагати. Володимир якісно виконував свої обов’язки, чітко дотримуючись вимог і положень бойових статутів та військових цінностей.
Ми усі пишаємося Володимиром та схиляємо свої голови перед його мужністю та силою духу. Пане Президенте, від імені його брата, сестри, мати та батька який також з недавніх пір перебуває у складі ЗСУ, нареченої, родичів, друзів та побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Кляштофорському Володимиру Івановичу на позивний "Колумб".
Наш Герой загинув захищаючи Україну . Згідно з Конституцією України, як найвищим законом, «життя громадянина України є найціннішим і не може бути свавільно відібране». Він виконав свій обов’язок перед державою, віддавши найцінніше, що в нього було — молоде життя!
Тепер обов’язок держави — робити те, що належить Герою!
Слава Герою України!
Слава Україні!