Прошу розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) Олегу Катричу, відомого під позивним "Кельт".
Коротка біографія та військовий шлях:
Літо 2014 року: Олег Катрич вступив до складу добровольчого батальйону «Азов».
2014-2015 роки: Брав участь у звільненні Донецької області, зокрема міста Мар'їнка та населених пунктів поблизу Маріуполя. Отримав бойове поранення під час Павлопільсько-Широкінської операції.
До кінця 2019 року: Служив у лавах полку «Азов» на посаді командира мінометного взводу, основну частину часу перебуваючи на передовій та ще в той час знищивши не один десяток ворожих солдатів та офіцерів.
2020-2022 роки: Після звільнення з військової служби за станом здоров'я проживав із родиною у Словаччині. У перший день вторгнення, незважаючи на спокійне життя за кордоном, був змушений залишити родину та повернувся в Україну для захисту Батьківщини.
26 лютого - 25 березня 2022 року: Брав участь в обороні Київської області, де ефективно командував мінометними розрахунками та стримував натиск ворога на столицю в Бучанському районі. Але він постійно думав і говорив про рідний Маріуполь.
Героїчні вчинки:
25 березня 2022 року: Коли йому від керівництва надійшла пропозиція очолити десант та полетіти в Маріуполь, він без вагань став командиром ПЕРШОЇ та НАЙБІЛЬШОЇ групи десанту у складі 31 особи, які були успішно доправлені до його рідного міста Маріуполя за допомогою гелікоптерів. Олег Катрич також брав участь у плануванні маршрутів для гелікоптерів в околицях Маріуполя.
Завдяки рішучим діям Олега Катрича та його групи десанту оточений гарнізон отримав не лише критично важливі засоби та додаткову живу силу для стримування просування ворога в місті, але й ВІРУ в те, що гарнізон не кинутий напризволяще, і НАДІЮ на деблокаду, що значно підвищило морально-психологічний стан оборонців Маріуполя, які стали ще завзятіше чинити опір ворогу, тим самим відсрочивши повну окупацію міста та вигравши час для України.
26 березня 2022 року: Під час однієї з найважчих атак ворога на позиції в Маріуполі Олег Катрич особисто взяв участь у ближньому бою з ворожим танком, який намагався прорвати наші оборонні рубежі. Ризикуючи власним життям, він зупинив танк за допомогою протитанкового засобу NLAW, але під час цього героїчного вчинку був смертельно поранений. Його самопожертва врятувала життя багатьох наших бійців та дозволила зберегти стратегічно важливу позицію.
Визнання та нагороди:
Його героїзм та відданість справі були визнані посмертно, коли його нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Проте я та інші оборонці Маріуполя вважаємо, що він, згідно зі своїми діями та вчинками, заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України.
Закликаю Вас, пане Президенте, віддати належну шану Олегу Катричу, визнавши його подвиги на найвищому державному рівні та присвоївши йому почесне звання Героя України посмертно.
З повагою,
Іванцов Олександр,
учасник авіапрориву в Маріуполь.