Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Шановний пане Президенте!Прошу Вас, розглянути петицію: про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), військовослужбовцю Кулику Володимиру Вікторовичу.
Кулик Володимир Вікторович (28.06.1980р. - 08.03.2024 р. )
Солдат 138 бригади такилажник обслуги транспортування ракет технічного відділення 8 -го зенітного дивізіону повітряних сил України.
Виконував бойові завдання у складі військової частини А4608, яка виконувала бойові завдання у населеному пункті Сергіївка, Покровському районі, Донецької області.
Народився Володимир 28 червня 1980 р., Кримської області., Красногвардійського району, селище Красногвардійське. Навчався в середній школі Царичанського району, яку закінчив 1995року. Продовжив навчання в професійному технічному училищі №89. Отримав професію: тракторист - машиніст, слюсар - ремонтник, водій автомобіля. У 2002році прийняв присягу на вірність України у складі повітряних сил. Останнім часом працював "BRLT REKATO OU" монтажник технологічних трубопроводів.
Був одружений, виховував двох чудових синів, радів життю, мав багато планів на майбутнє, був доброю людиною, ніколи не відмовляв у допомозі, був справжнім патріотом своєї країни України.
В період з 23.07.2014р. по 23.03.2015 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведенні і захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області: с. Миколаївка, с. Тоненьке, с. Гордіївка, с.Піски, м. Авдіївка, с. Водяне, с. Опитне.
28 лютого 2022 року Володимир Вікторович був мобілізований на військову службу на захист батьківщини до Збройних Сил України. Він не боявся йти у бій, був справжнім, надійним, побратимом. Отримав позивний "Рибак". Був нагороджений: Медаллю "Учасник АТО"; "Учасник бойових дій" (Ветеран війни); 11.07.2023 року отримав відзнаку Міністерства оборони України. Нагрудний знак "Знак пошани"; 22.08.2023р отримав медаль "Честь. Слава. Держава". 08.11.2023року нагороджений медаллю "ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ".
8 березня 2024 року, на 43 - ому році життя, під час бойового завдання отримав вибухову травму несумісну з життям, загинув на місці. Вдома на нього чекала любляча дружина та двоє синів, старенька мати та брати. Його поважали побратими за справедливість, доброчесність, жагу до перемоги, за надійне плече та вміння згуртовувати військовий колектив та відданість своїй справі.
Нестерпний біль стискає серце, болить душа і тіло у всіх хто знав Володимира. Справжнього патріота рідної землі, який віддав за нашу свободу та незалежність найцінніше - життя. Вічна слава Герою! Просимо присвоїти Кулику Володимиру Вікторовичу найвище почесне звання Держави Герой України (посмертно).