Шановний пане Президенте!
Я, Боровик Ганна Михайлівна, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику Батьківщини моєму сину Боровику Олександру Олександровичу, який народився 18 червня 1984 року в с.Новогеоргіївка Баштанського району Миколаївської області. Троє моїх синів захищають територіальну цілісність Держави з 21.07.2014 року. Олександр з Павлом (рідний брат) брали участь в районах проведення АТО на рубежі м.Мар'їнка Мар'їнського району Донецької області, пізніше до них приєднався третій мій син Михайло.
З початку повномасштабного вторгнення 22.04.2022року всі троє стали на захист України. Вони сміливо тримали оборону в найгарячіших боях на Запорізькому напрямку. У В/Ч 7013 номер обслуги 2 мінометного зводу 1 мінометної батареї, 2 механізованого батальйону під час виконання бойового завдання 02.08.2023 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу противником по позиціях відділення біля с.Новоданилівка Пологіївського району Запорізької області, старший солдат Боровик Олександр Олександрович отримав поранення несумісні з життям, від отриманих травм помер 06.08.2023року.
Мій син, якого поважали, як односельці так і побратими, є справжнім Героєм не тільки для нас, а й для свого єдиного синочка.
Сміливий, досвідчений, вірний воїн - вірний товариш, турботливий побратим, який переймався кожним членом підрозділу.
За останній бойовий вихід, в якому загинув мій син Олександр, менші мої сини Боровик Павло Олександрович та Боровик Михайло Олександрович Наказом Головнокомандувача Збройних сил України від 28.08.2023 року №1971 відзначені почесним знаком "Золотий хрест".
Пане Президенте, від імені матері синів, маленького синочка Микити, братів, які стоять на захисті Батьківщини просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому солдату Боровику Олександру Олександровичу.
Нашому Герою навіки 39 років.
Слава Україні!
Слава всім мужнім захисникам України!