Шановний пане Президенте! Просимо Вас, присвоїти звання Героя України(посмертно), нашому рідному брату та чоловіку, мужньому захиснику України та українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України, головному сержанту Мельниченко Олександру Петровичу.

Шановний пане Президенте! Просимо Вас, присвоїти звання Героя України(посмертно), нашому рідному брату та чоловіку, мужньому захиснику України та українського народу, військовослужбовцю Збройних Сил України, головному сержанту Мельниченко Олександру Петровичу.
Мельниченко Олександр народився на Житомирщині в Коростенському районі. Закінчив у 2014 році Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту. З 2016 року, незважаючи ні на що, будучи ще молодим хлопчиною, став на захист рідної країни, домівки, сім’ї та українського народу, вступивши до лав ЗСУ військової частини А4590, де одразу почав виконувати завдання в гарячих точках в м. Авдіївка. Олександр був справжнім патріотом, хоробрим, мужнім та відданим воїном для неньки України.
Наш Олександр став наставником для багатьох, одразу ж своїм прикладом надихав інших захищати рідну країну, робити все можливе для свого народу, незадовго отримав звання Сержанта.
З 2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції с.Кримське Луганської області, с.Водяне Донецької області, с.Новгородське(зараз Нью-Йорк) Донецької області та в багатьох інших. Був нагороджений медаллю «Захисникам Вітчизни» особисто командуванням частини та медаллю «За оборону рідної держави» за представленням командира військової частини.
У період з 2018 року до початку повномасштабного вторгнення, проявляючи свою хоробрість, силу волі та духу, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів на території Донецької області.
У квітні 2021 року був нагороджений почесним нагрудним знаком командира 16ОМПБ.
24 лютого 2022 року при повномасштабному вторгненні Олександр разом з побратимами зустрічав колони російської техніки, стикаючись чоло в чоло, на міжнародній трасі «Київ-Москва» у напрямку КПП « Бачівськ», де довгий час тривали бої. Маючи свій сильний чоловічий характер далі продовжував виконувати всі йому поставлені задачі, захищаючи не тільки неньку, а й цілий народ незалежної держави та своїх побратимів, бравши участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в с. Дрімайлівка в Чернігівській області, в с. Грабівка Чернігівської області, в м. Батурин Чернігівської області, в м. Бахмут Донецької області, в с.Опитне Донецької області.
У листопаді 2022 року Олександр був переведений до частини А0409, де і отримав звання головного сержанта. Будучи цілеспрямованим та рішучим ніс службу бездоганно, про що свідчить характеристика від частини: « За час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони. До виконання своїх службових обов’язків відносився добросовісно та з відповідальністю. Поставлені задачі виконував вчасно та якісно, в професійному відношенні підготовлений добре. У складних ситуаціях орієнтується впевнено, здатний приймати правильні та обґрунтовані рішення. В підвищенні свого професійного рівня особливу увагу приділяв самостійній підготовці.
У січні 2023 року на посаді командира 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілкової роти 1 стрілкового батальйону разом з побратимами стають на захист держави, суверенітету та незалежності України, виконуючи свої завдання в м.Херсон. Постійно перебуваючи в гарячих точках продовжує вправно та відповідально виконувати завдання вже у місті Бахмут Донецької області, де твердо разом з побратимами тримають оборону міста та виконують всі найскладніші завдання щодо стримання наступу ворога на місто. Отримуючи купу поранень та контузій продовжував нести службу, бо завжди був впевнений, що це його обов’язок захищати країну. Чим він дуже пишався.
Далі перебуваючи на Бахмутському напрямку в званні командира відділення продовжував захищати країну від вторгнення Російської Федерації в населених пунктах: Міньківка, Красна Гора, Калинівка, Хромове Донецької області до сьогоднішніх днів.
Загинув наш мужній Герой Мельниченко Олександр Петрович 29 червня 2024 року під час обстрілу зі ствольної артилерії противника у с.Міньківка Бахмутського району Донецької області, віддавши своє безцінне життя за свободу та незалежність України.
Олександр відважно та з гордістю виконав свій обов’язок громадянина України, віддавши цьому 8 років свого молодого життя. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Йому назавжди залишилось 28…
Був нескореним і сильним духом, щирою, відвертою та прямолінійною людиною. Перебуваючи в зоні активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, а навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що Все Буде ДОБРЕ.
Багато хто його знав, говорить, що такі люди, як він зустрічаються дуже рідко. Був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох.
Наша родина пишається своїм Героєм з великої літери, і для всіх він назавжди залишиться Героєм. Саме він був прикладом справжньої відданості та патріотизму. Олександр все віддав найголовніше і найцінніше- ЖИТТЯ, віддав за нас з вами, за вільну Україну та мир, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Пане Президенте, від імені всієї родини, побратимів та друзів просимо Вас підписати петицію та присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) головному сержанту Мельниченко Олександру Петровичу, чого він точно гідний, хоча і боляче, що посмертно!
УКЛІН ТА ШАНА ГЕРОЮ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!