Шановний Пане Президенте!
Звертаюсь до Вас із проханням присвоїти звання Героя України моєму синові Курочці Миколі Олександровичу, 19.12.1996 р.н., сержанту 154-го окремого батальйону територіальної оборони 117 ОБрТрО Збройних сил України. З 2015 року став до лав Національної гвардії України, а у 2017 році вирушив у зону АТО, де воював до 2021 року в 30-тій окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького.
У січні 2022 року, коли вже відчувалася загроза повномасштабної війни, добровільно вступив до лав Охтирського батальйону тероборони, для захисту рідної країни від російської агресії, де й проходив службу до початку війни. 24 лютого 2022 року, коли до рідного міста Охтирки увійшла ворожа техніка, Микола влучним пострілом протитанковкового засобу по машині з боєприпасами, розпочав відлік втрати ворожої техніки.
Загинув 28.02.2022, виконуючи бойове завдання (розвідувальна операція) поблизу села Воронівщина, що на Полтавщині, самостійно чинивши опір колоні ворожої техніки.
Сержант Микола Курочка безвідмовно виконував бойові завдання, стійко обороняв українські землі з бойовими побратимами, хоробро утримував визначені позиції. Чудово виконував бойові завдання по відбиттю російської збройної агресії проти України, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, проявляв професіоналізм та ініціативу за що був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (Наказ Президента України від 26.03.2022 № 178/2022).
Курочка Микола Олександрович був справжнім патріотом, який став на захист своєїї Батьківщини та народу. Боровся за незалежність України, за право жити на українській землі, за волю.
Пане Президенте, від імені матері прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Курочці Миколі Олександровичу, який заплатив найдорожчу ціну – своє життя. Йому назавжди 25 років…
Шана Герою!
Слава Україні!