№22/232194-еп

Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Марчуку Олександру Васильовичу

Автор (ініціатор): Хотячук Тетяна Миколаївна
Дата оприлюднення: 14 серпня 2024
Пане Президенте!
Просимо Вас надати почесне звання Героя України (посмертно) Марчуку Олександру Васильовичу, 11.07.1971 року народження, молодшому сержанту, командиру 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти 36 окремого стрілецького батальйону «Степові Вовки» 61 окремої механізованої Степової бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.

24 лютого 2022 року Олександр Марчук добровільно пішов до місцевого військкомату і вже 25 лютого був призначений в роту охорони Шепетівського ТЦК і СП, де й отримав позивний «Блютуз».
Брав участь в обороні аеропорту Жуляни, у бойових діях на Донецькому і Харківському напрямках. 
У серпні 2022 року в найзапекліший період зі своїми побратимами звільняв населений пункт Піски Донецької області.
У вересні 2022 року брав участь у звільненні Харківської області, починаючи з міста Ізюм, поблизу міста Балаклея отримав перше серйозне поранення, але не думаючи в той момент про себе він в першу чергу рятував своїх важко поранених побратимів, ризикуючи своїм життям. Продовжуючи звільнення Харківщини, брав безпосередню участь в боях поблизу населеного пункта Купʼянськ, після якого хоробро тримав оборону у Дворічанському районі де й отримав своє друге важке поранення. Але через жагу помсти, недолікувавшись він повертається в зону бойових дій. Олександр не один раз рятував своїх побратимів і ставив їхнє життя вище свого.
У червні 2024 року він вирушив на Покровський напрямок та брав участь у наступальних діях в населеному пункті Водяне, де 2 липня героїчно поклав своє життя.

За час служби захисника відзначили державними та відомчими нагородами, серед яких медалі «Хрест доблесті», «Захисник рідної землі» та нагрудний знак «Ветеран війни».

Марчук Олександр — Хоробрий Воїн, і завдяки його жертві ми залишаємось живі та при державі. Він наша Гордість, Герой України, Незламний, людина з неймовірно великою душею і чистим серцем. Таким його знали всі і таким будуть памʼятати. Олександр любив своє життя, але найбільше він жадав звільнити нашу Батьківщину від ворогів. Він був взірцевим командиром, відданим українському народу та службі, старанно та якісно виконував свою роботу. Побратими памʼятають його як відважного та справедливого командира, готового завжди прийти на допомогу. 
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кіндяк Юлія Романівна
14 листопада 2024
2.
Костюк Тетяна Володимирівна
14 листопада 2024
3.
Попчук Юлія Олександрівна
14 листопада 2024
4.
Опанащук Ірина Петрівна
14 листопада 2024
5.
Святненко Ірина Григорівна
14 листопада 2024
6.
Панчук Тетяна Василівна
14 листопада 2024
7.
Аверкіна Ольга Сергіївна
14 листопада 2024
8.
Михайлова Наталія Василівна
14 листопада 2024
9.
Пасько Ольга Василівна
14 листопада 2024
10.
Гавриліна Катерина Василівна
14 листопада 2024
11.
Процько Інеса Андріївна
14 листопада 2024
12.
Олексійчук Оксана Миколаївна
14 листопада 2024
13.
Панасюк Наталія Іванівна
14 листопада 2024
14.
Нечай Тетяна Леонідівна
14 листопада 2024
15.
Кірдєй Алла Валеріївна
14 листопада 2024
16.
Личко Лариса Станіславівна
14 листопада 2024
17.
Чагарук Оксана Михайлівна
14 листопада 2024
18.
Соловйова Марина Віталіївна
14 листопада 2024
19.
Єскіна Анастасія Іванівна
14 листопада 2024
20.
Кулаківська Оксана Петрівна
14 листопада 2024
21.
Скопич Ірина Олексіївна
14 листопада 2024
22.
Матухно Дар'я Вадимівна
14 листопада 2024
23.
Мойсеєнко Віра Михайлівна
14 листопада 2024
24.
Лапіна Оксана Григорівна
14 листопада 2024
25.
Парфенюк Дарина Сергіївна
14 листопада 2024
26.
Іванова Вікторія Володимирівна
14 листопада 2024
27.
Мельник Ольга Володимирівна
14 листопада 2024
28.
Якубовська Наталія Володимирівна
14 листопада 2024
29.
Литвинчук Наталя Борисівна
14 листопада 2024
30.
Тушевський Олег Петрович
14 листопада 2024
25592
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено