Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловіку Пузійчуку Ігорю Михайловичу, хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ військової частини А1962.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор добровільно вступив до лав ЗСУ. Його військовий шлях розпочався в 126-му батальйоні 112 ОБрТрО. Згодом, за наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України, він був переведений до 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
Ігор був люблячим сином своїх батьків, коханим чоловіком, прекрасним батьком, чудовим братом та вірним другом і побратимом. Він залишив вдома батьків, дружину та двох неповнолітніх доньок і пішов захищати нашу країну. Він був мужнім, сміливим, щирим, веселим і дружнім, завжди відкритим до людей. Не кожен має сміливість стояти обличчям до смерті, не боятися за своє життя, разом із побратимами допомагати і рятувати інших, ризикуючи собою, і боротися за свободу своєї Батьківщини. Ігор мав цю сміливість.
Ігор мужньо виконував свій військовий обов'язок і загинув 8 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку в населеному пункті Ямполівка. Він віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Наш Герой народився 13.07.1987 і залишиться назавжди 36-річним.
Протягом проходження військової служби був нагороджений:
• Медаллю "Ветеран війни — учасник бойових дій" (09.03.2023)
• Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест" (18.04.2023)
• Медаллю "Хрест 60 омбр" (22.03.2024)
• Орденом "За мужність" ІІІ ступеня указом Президента України (посмертно) (05.07.2024)
Ігор заслуговує на найвищу державну нагороду — "Герой України" (посмертно).
Пане Президенте, від мого імені, від імені батьків, двох чарівних доньок, які залишилися без тата, та друзів, прошу підтримати цю петицію та присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) солдату Пузійчуку Ігорю Михайловичу. Він гідно боронив нашу Батьківщину.
Слава Герою України!