Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому сержанту 92 ОШб імені кошового атамана Івана Сірка, майстру 1-го відділення ударних авіаційних комплексів 3-го штурмового батальйону, командиру відділення «Code 9.2» військової частини А0501 ПРИСТЕНСЬКОМУ АНДРІЮ ВІКТОРОВИЧУ 09.05.1984 р.н.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій не міг залишатись осторонь і вже в квітні добровільно став на захист нашої Батьківщини. Він був наполегливим, сміливим та хоробрим воїном, який незважаючи на небезпеку і близькість ворога завжди якісно і з розумом виконував всі накази. В зоні бойових дій ніколи не залишав поранених та загиблих побратимів на полі бою.
Одним з найбільш яскравих прикладів його мужності, була його активна участь у контрнаступальній операції наших військ по звільненню територій Харківської та Луганської областей у вересні-жовтні 2022 року.
Будучи у складі групи розвідників 3 механізованого батальйону 92 Омбр, Пристенський А.В. здійснив успішні штурмові дії в районі н.п. Новоселівське Луганської області, в ході яких знищив та поранив ворожих військовослужбовців, після чого, зайнявши ворожі позиції, тримав їх. Дочекавшись підкріплення група бійців розвідувального взводу разом з Пристенським А.В. передали відбиті у ворога позиції нашим підрозділам.
Також, у березні - квітні 2023 року, він мужньо і відважно разом і з побратимами успішно виконав операцію по утриманню Бахмутовськоі траси.
Перед батальйоном стояло завдання по обороні логістичного шляху до м. Бахмут поряд з с. Хромове у період з 10.03.2023 по 12.05.2023 року. Так, 02.04.2023 року Андрій після щільного ворожого артилерійського обстрілу, в результаті якого були понесені втрати серед бійців 3 механізованого батальйону, разом зі своїм побратимом, заступив на вогневу позицію кулеметника та протягом 12 годин стримував ворожий наступ противника. Постійно наносячи вогневе ураження з кулемету Андрій разом з бійцем не дали можливості противнику заволодіти оборонними позиціями батальйону. Самостійно знаходячись на позиції під постійними ворожими обстрілами, Андрій дочекався підкріплення та передав нашим бійцям вогневу позицію, що дало змогу виконати завдання батальйону по обороні логістичного шляху на той момент.
Як кажуть його побратими, якщо пекло існує, то вони його бачили на цій «дорозі життя». За це отримав вищу нагороду від головнокомандуючого ЗСУ «Золотий хрест».
Вдома на нього чекали батьки, брат, дружина і троє неповнолітніх дітей.
09.02.2024 під час виконання бойового завдання поблизу селища Андріівка, Донецької області, Бахмутовського району Пристенський Андрій Вікторович потрапив під артилерійський обстріл і отримав поранення не сумісні з життям, яке призвело до миттєвої смерті.
Він віддав найдорожче що може бути, своє ЖИТТЯ.
Пане Президенте, від імені родини, друзів та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) воїну Пристенському Андрію Вікторовичу.
Вічна пам'ять та шана Герою!
Слава Україні! Героям Слава!