№22/232754-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту Володимиру Сергійовичу КАЛЮПІНУ із 2 механізованого батальйону 65 Окремої механізованої бригади
Автор (ініціатор): Скібчик Сергій Євгенович
Дата оприлюднення: 22 серпня 2024
Шановний пане Президенте!
Ми, бійці 65 окремої механізованої бригади, просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) патріоту, хороброму захиснику нашої країни, старшому лейтенанту Володимиру Сергійовичу КАЛЮПІНУ із 2 механізованого батальйону 65 ОМБр.
Старший лейтенант Калюпін Володимир Сергійович, командир 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону 65 бригади, загинув 06.08.2023 року на північній околиці села Роботине Пологівського району Запорізької області під час виконання важливого бойового завдання.
Він був командиром групи, яка проводила розвідку переднього краю та інженерно-загороджувальні роботи на передових позиціях, відбитих у російських окупантів.
Під час виконання завдання група потрапила в контактний бій з кадирівцями, що намагалися відбити свої втрачені позиції.
У результаті важкого бою практично усі учасники того розвідувального рейду отримали поранення, але всі контратаки під шквальним вогнем кількох танків, артилерії, мінометів і російських штурмовиків відбили.
Старший лейтенант Володимир Калюпін, отримавши контузію під час цього бою, продовжував керувати боєм. Під час заміни 5 поранених він залишився на позиції прикривати побратимів, де й загинув внаслідок влучання осколочно-фугасного снаряда ворожого танка.
Тіло відшукали розвідники 65 омбр 08.11.2023 р. на позиції "Химера" біля села Роботине.
Бойова діяльність Володимира Калюпіна розпочалася у квітні 2014 р. на посаді ЗКВР 7 мр 3 мб 51 омбр. Визволяв Рубіжне, Лисичанськ, Сєвєродонецьк.
Потім був Іловайськ, де 3 бтгр 51 омбр вела бойові дії (там загинув командир 51 омбр Павло Пивоваренко). Володимир вийшов тоді з оточення; також з побратимами винесли пораненого офіцера під Комсомольським.
Під час реформування 51 омбр у 2014 році Володимир Калюпін продовжив службу у 24 омбр на посаді командира 2 мехвзводу 5 роти 2 мехбату 24 омбр.
А 5 лютого Володимир Калюпін у складі групи, що висунулася з Лисичанська, прикривали вихід з Дебальцевого підрозділів 128 омбр.
«Мій Син загинув воїном – пише у військову частину А7013 його мама. – Чому за час служби мого Володі його не було відзначено жодною з нагород за життя? Сумно...»
Пане Президенте, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому лейтенанту Володимиру КАЛЮПІНУ.
Слава Україні!
Героям Слава!
Ми, бійці 65 окремої механізованої бригади, просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) патріоту, хороброму захиснику нашої країни, старшому лейтенанту Володимиру Сергійовичу КАЛЮПІНУ із 2 механізованого батальйону 65 ОМБр.
Старший лейтенант Калюпін Володимир Сергійович, командир 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону 65 бригади, загинув 06.08.2023 року на північній околиці села Роботине Пологівського району Запорізької області під час виконання важливого бойового завдання.
Він був командиром групи, яка проводила розвідку переднього краю та інженерно-загороджувальні роботи на передових позиціях, відбитих у російських окупантів.
Під час виконання завдання група потрапила в контактний бій з кадирівцями, що намагалися відбити свої втрачені позиції.
У результаті важкого бою практично усі учасники того розвідувального рейду отримали поранення, але всі контратаки під шквальним вогнем кількох танків, артилерії, мінометів і російських штурмовиків відбили.
Старший лейтенант Володимир Калюпін, отримавши контузію під час цього бою, продовжував керувати боєм. Під час заміни 5 поранених він залишився на позиції прикривати побратимів, де й загинув внаслідок влучання осколочно-фугасного снаряда ворожого танка.
Тіло відшукали розвідники 65 омбр 08.11.2023 р. на позиції "Химера" біля села Роботине.
Бойова діяльність Володимира Калюпіна розпочалася у квітні 2014 р. на посаді ЗКВР 7 мр 3 мб 51 омбр. Визволяв Рубіжне, Лисичанськ, Сєвєродонецьк.
Потім був Іловайськ, де 3 бтгр 51 омбр вела бойові дії (там загинув командир 51 омбр Павло Пивоваренко). Володимир вийшов тоді з оточення; також з побратимами винесли пораненого офіцера під Комсомольським.
Під час реформування 51 омбр у 2014 році Володимир Калюпін продовжив службу у 24 омбр на посаді командира 2 мехвзводу 5 роти 2 мехбату 24 омбр.
А 5 лютого Володимир Калюпін у складі групи, що висунулася з Лисичанська, прикривали вихід з Дебальцевого підрозділів 128 омбр.
«Мій Син загинув воїном – пише у військову частину А7013 його мама. – Чому за час служби мого Володі його не було відзначено жодною з нагород за життя? Сумно...»
Пане Президенте, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому лейтенанту Володимиру КАЛЮПІНУ.
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Горбунова Наталія Олександрівна
21 листопада 2024
2.
Олексієнко Оксана Миколаївна
21 листопада 2024
3.
Баришнікова Віталіна Олександрівна
21 листопада 2024
4.
Павлюк Ірина Михайлівна
21 листопада 2024
5.
Хемич Віра Богданівна
21 листопада 2024
6.
Козельська Олена Миколаївна
21 листопада 2024
7.
Удовенко Ольга Володимирівна
20 листопада 2024
8.
Цибко Олеся Олегівна
20 листопада 2024
9.
Попель Діана Олександрівна
20 листопада 2024
10.
Дверніцька Омеліна Гелаівна
20 листопада 2024
11.
Варварюк Альона Вікторівна
20 листопада 2024
12.
Кучер Карина Валеріївна
20 листопада 2024
13.
Арзієва Наталія Володимирівна
20 листопада 2024
14.
Засєдко Христина Володимирівна
20 листопада 2024
15.
Лупаїна Олександра Ігорівна
20 листопада 2024
16.
Рокита Тетяна Романівна
20 листопада 2024
17.
Гмиря Ангеліна Анатоліївна
20 листопада 2024
18.
Дубова Вікторія Сергіївна
20 листопада 2024
19.
Максимюк Аліна Ярославівна
20 листопада 2024
20.
Власюк Олександра Петрівна
20 листопада 2024
21.
Горобець Софія Анатоліївна
20 листопада 2024
22.
Юрчук Світлана Борисівна
20 листопада 2024
23.
Саган Андрій Ярославович
20 листопада 2024
24.
Скала Інна Ігорівна
20 листопада 2024
25.
Лешко Ольга Василівна
20 листопада 2024
26.
Бойко Карина Юріївна
20 листопада 2024
27.
Квока Катерина Валеріївна
20 листопада 2024
28.
Кулешова Анастасія Олександрівна
20 листопада 2024
29.
Ковальчук Ірина Віталіївна
20 листопада 2024
30.
Ведмідська Ірина Василівна
20 листопада 2024
8495
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 2 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.