Шановний пане Президент,
Просимо Вас присвоїти почесне Звання Героя України (посмертно) Рабошуку Вадиму Івановичу 10.01.1999 р.н. , Хороброму захиснику нашої Держави Військовослужбовцю ЗСУ Молодшому Сержанту, командиру відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 90 окремого аеромобільного батальйону ім. Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81 окремої аеромобільної слобожанської бригади .
Рабошук Вадим без вагань вступив до лав ЗСУ 10.11.22 р., був направлений на проходження служби в Луганську область. Службу розпочав солдатом розвідувального взводу на посаді розвідника-навідника, згодом став оператором ударних безпілотних авіаційних комплексів. 09 травня 2023 року поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області, проявив мужність та героїзм, разом з особовим складом підрозділу виконував військовий обов’язок в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, під ворожим зустрічним артилерійським вогнем противника не покинув позицію та зумів самотужки розкопати завалений бліндаж і дістати пораненого солдата, надати першу медичну допомогу та доставити до точки евакуації, тим самим зберіг життя та здоров’я свого побратима. В травні 2024 отримав звання Молодшого Сержанта та став командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів. Постійно виконував завдання з виявлення ворожої техніки та піхоти, проводив розвідку з виявленням противника з подальшим нанесенням вогневого ураження. Під час несення служби 07 березня 2024 року знищив ворожий танк, 06 травня 2024 року знищив ворожий автомобіль разом з ворогом, 09 травня 2024 року знищив склад боєприпасів ворога, 14 червня знищив ворожий танк, також наніс пошкодження більше ніж двадцяти одиницям ворожої техніки. Зокрема 03 липня 2024 року в населеному пункті Білогорівка Луганської області проявив мужність та героїзм, під час виконання бойового завдання у складі свого підрозділу керуючи FPV дроном знищив зенітну артилерійську установку, чим забезпечив зупинку подальшого просування ворожих військ і тактичну перевагу над ворогом в ході ведення бою. До виконання службових обов’язків ставився з відповідальністю, відзначався наполегливістю, патріотизмом та самовідданістю. Завдяки його мужнім діям та вмілому керуванню підрозділу вдалося зупинити не одну атаку ворога на свої позиції, та позиції союзних військ і виконати бойове завдання.
На жаль, 12.08.2024 року під час виконання бойового завдання отримав поранення несумісне з життям поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області.
У Вадима Рабошука залишилась дружина,батько,сестра та брати,велике коло друзів... Вадим Рабошук був доброю людиною, прекрасним чоловіком, вірним і надійним другом, а найголовніше захищав нашу Батьківщину та весь український народ від російського ворога і за це віддав найцінніше - своє життя. Тому прошу присвоїти Рабошуку Вадиму найвище державне Звання - Героя України (посмертно).
Шана Герою та вічна пам'ять!
Слава Україні!
Героям слава!