Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Шановний пане Президенте України!
Я, дружина загиблого військовослужбовця, Бернадин Ірина Валеріївна звертаюсь до
Вас з проханням: Присвоїти високе державне звання "Герой України"(посмертно)
моєму чоловікові Бернадину Олександру Анатолійовичу, молодшому лейтенанту,
командиру інженерно-саперного взводу військової А7062. Серед побратимів мав
позивний «Берн».
Він був справжнім патріотом своєї Батьківщини, мужнім, безстрашним з сильним
духом та переконаннями українцем і воїном. Після повномасштабного вторгнення рф в
Україну, Олександр 25 лютого 2022 року добровільно пішов на військову службу. Із
честю та гідністю, він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави. До
останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй
Батьківщині і з честю та гідністю виконав свій обов’язок громадянина України,
патріота, щодо захисту своєї держави.
В період з лютого 2022 року по березень 2023 року приймав участь в бойових діях на
кордоні з Білорусією в складі військової частини А7062. В період з березня 2023 року
приймав участь в бойових діях під Бахмутом, Куп’янськом, Лиманом, Авдіївкою, а з
липня 2024 року боронив рубежі на Покровському напрямку, де і загинув, виконуючи
свій громадянський обов’язок. З січня 2024 року був призначений на посаду командира
інженерно-саперного взводу в званні молодшого лейтенанта. Від моменту перебування
у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки
старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. Жодного разу не
відмовився від виконання своїх обов’язків.
Загинув мій чоловік Бернадин Олександр Анатолійович 18.08.2024 р. мужньо
виконуючи бойовий обов’язок в районі м.п.Залізне Донецької області.
Відважно і самовіддано, захищаючи свою рідну землю, він до останнього подиху був
вірним своїм побратимам та державі. Мій чоловік вірив у перемогу українського
народу над ворогом і вселяв цю віру своїм побратимам. Завжди був життєрадісним,
цілеспрямованим, мужнім, товариським – справжнім сином своєї Батьківщини. Мій
чоловік пішов захищати нас з вами від запеклих ворогів, незважаючи на те, що дуже
був потрібний сім’ї, маючи трьох дітей та дружину інваліда. Він завжди говорив:
«Якщо не я,- то хто??!».
Олександр віддав життя своє за вільну та мирну Україну, за щасливе майбутнє
українців. Я пишаюсь своїм чоловіком, справжнім козаком і мої діти пишаються своїм
батьком-Героєм.
Відзначений в боях наступними нагородами:
-Нагрудним знаком “Знак пошани” Наказ міністра оборони №1223 від 13.09.2023 року
-Медаллю “ЗА ВІРНУ СЛУЖБУ” II ступеня Наказ №455 від 20.09.2023року
-Відзнакою командира оперативно-тактичного угрупування “ЛИМАН” “ЗНАК
ДОБЛЕСТІ” Наказ №145 від 23.10.2023 року
-Відзнакою начальника регіонального управління Сил територіальної оборони Наказ
№528 від 02.11.2023року
-Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий
Хрест” Наказ №2624 від 06.11.2023 року
-Почесна відзнака “ЗА ОБОРОНУ МІСТА БАХМУТ” Наказ №75 від 29.02.2024 року
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко.
Уклін та шана Герою.
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Героям Слава!