Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) Іванусу Василю Володимировичу

Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, сержанту Іванусу Василю Володимировичу, 16.06.1969 р.н., командиру 1-го аеророзвідувального відділення 1-го аеророзвідувального взводу 1-ї аеророзвідувальної роти «Дикі бджоли» 518-го окремого батальйону спеціального призначення «Дике поле» у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна, з 06.11.2023 колишній номер обслуги військової частини А4640.
Ще з 03 листопада 2014 року Василь став на захист нашої Держави. Був оператором-топогеодезистом 1-го реактивного артилерійського взводу 2-ї артилерійської групи. Приймав активну участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Указом Президента України від 03.11.2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Має медалі «Захиснику Вітчизни», «За участь в Антитерористичній операції». В березні 2015 року визнаний обмежено-придатним до військової служби та демобілізований за станом здоров’я.
Після початку повномасштабного вторгнення російського агресора на територію нашої Держави, не зважаючи на стан здоров’я, Василь, не вагаючись став на захист цілісності та недоторканості своєї країни. З 03 березня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Брав активну участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в найгарячіших точках Херсонської, Донецької та Луганської областей. Приймав активну участь у визволенні Харківщини (населені пункти Байрак, Куп’янськ) Безпосередньо в районах бойових дій та в період здійснення зазначених заходів Василь провів 304 дні.
Був неодноразово поранений, але щоразу повертався в стрій до своїх побратимів. Нагороджений відзнакою МО України медаллю «За поранення». Нагороджений Хрестом «Честь і Слава».
Загинув Іванус Василь Володимирович 11.07.2024 від отриманих поранень, не сумісних з життям, під час виконання обов’язків військової служби в районі м. Мирноград Покровського району Донецької області в результаті ракетного обстрілу держави-агресора, закривши, і таким чином врятувавши, собою іншу людину.
Василь виконав свій обов’язок як людини і громадянина, до останнього подиху боронив нашу Батьківщину, віддав своє безцінне життя за життя інших, свободу та незалежність України.
Василь був дуже життєрадісною, світлою, чесною та порядною людиною. Своїм близьким, друзям та побратимам, він запам’ятався щирим та добрим, тим, хто приносить радість та віру в майбутнє.
Найбільшою цінністю для Василя була родина, заради якої він жив та захищав Україну. Був люблячим та уважним сином, чудовим чоловіком, найкращим батьком та улюбленим дідусем.
За словами побратимів він був майстерним та мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом, його оптимізм, енергія та завзятість заряджали та гартували колектив. Був щирим, відвертим, доброзичливим та надійним товаришем, завжди в усьому допомагав своїм побратимам. Будучи серед хлопців найдосвідченішим, навчав та оберігав їх, заряджав вірою в ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ. Не заважаючи на стан здоров’я, жодного разу не відмовився від виконання бойового завдання, а навпаки прикривав молодих хлопців. Побратими кажуть, що то була честь для них стояти пліч-о-пліч рядом з такою людиною, як Василь, і таких як він дуже мало.
Ми усі пишаємося Василем, його мужністю та силою духу.
Просимо усіх небайдужих, від імені членів сім’ї, друзів, побратимів підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) сержанту Іванусу Василю Володимировичу. Він стояв на захисті нашої держави та свободи, віддавши найцінніше – своє життя – за нас із вами, за вільну Україну та мир, світле майбутнє українців.
Низький уклін, вічна пам’ять та шана Герою!
Слава Україні!