Публічна петиція до президента України Володимира Зеленського з проханням присвоїти селищу Бородянка статус міста-героя!

Шановний пане Президенте!

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт постанови про надання селищу Бородянка статусу міста (реєстр №1️1️5️4️0️) від 02.09.2024. З огляду на це, а також на героїчний опір мешканців під час російської агресії, який призвів до значних руйнувань та людських втрат, просимо Вас після прийняття зазначеної постанови надати Бородянці почесний статус міста-героя.

Селище Бородянка знаходиться за 32 кілометри від адміністративного кордону столиці України міста Києва. До війни, за даними останнього перепису населення, тут проживало 12 952 осіб, а загальна кількість населення Бородянської територіальної громади складала 25 786 чоловік.

Під повною окупацією від початку повномасштабного вторгнення, а саме з 26.02.2022 по 1.04.2022 року, перебувала вся територія Бородянської територіальної громади. З перших днів повномасштабного вторгнення селище опинилось в епіцентрі військових дій. Через Бородянку проходив головний шлях російського наступу на Київ. Перші розвідувальні групи ЗС РФ у Бородянці були зафіксовані камерами спостереження приватних будинків вночі 25 лютого 2022 року. Починаючи з ранку 26 лютого 2022 року, військові підрозділи ЗС РФ рухалися колонами військової техніки та озброєння у кількості не менше 300 одиниць, у тому числі важкої техніки та артилерійського озброєння, через селище Бородянка Бучанського району Київської області, зокрема по вул. Центральна, з метою подальшого наступу на місто Київ. У той час у селищі не було підрозділу ЗСУ, тому довжелезні колони ворожої техніки зустріли кілька десятків місцевих добровольців, які без спецпідготовки, обмундирування й спеціальної зброї дали окупантам перший бій використовуючи стрілецьку зброю та коктейлі Молотова. Зіштовхнувшись зі спротивом, росіяни почали вщент знищувати житлові будинки, направляючи на місто 500-кілограмові бомби. Та навіть опинившись в окупації, мешканці Бородянки не скорилися ворогу та продовжили боротьбу. Впродовж 1-2 березня по Бородянці було нанесено 8 авіаударів по житлових кварталах. Некеровані авіабомби ФАБ-500М-62, здатні знищити цілий квартал, були свідомо скинуті російськими військовими на житлові масиви Бородянки.

Після деокупації Бородянської ТГ під завалами було знайдено 48 тіл загиблих. Крім того, були й розстріляні люди, яких жителі захоронювали на подвір'ях, городах, цвинтарях. За даними поліції, станом на лютий 2023 року в Бородянській територіальній громаді виявлено ще близько 300 тіл, з яких 80-85 % із ознаками насильницької смерті, у багатьох тіл зв'язані руки або перерізане горло. За даними начальника відділення поліції № 2 в Бородянці, на лютий 2023 року близько 68 осіб зникли безвісти. У травні 2023 року МВС України повідомило про 162 тіла загиблих, знайдених у селищі Бородянка, (на додачу до 48 знайдених під завалами) та 28 зниклих безвісти. Захоронення вбитих мирних мешканців продовжують знаходити навіть до сьогодні.

Повністю або частково у Бородянській громаді було зруйновано 2234 об’єкти. Зокрема, зруйновано 80 багатоквартирних і 2116 приватних будинків, 10 шкіл та 6 дитячих садків, 13 адміністративних закладів, 7 закладів культури, 2 заклади соціального захисту, 10 котелень, повністю знищено 9 одиниць комунальної спецтехніки, 75 об’єктів торгівлі, зупинки громадського транспорту та мережі життєзабезпечення мешканців громади.

Близько 4 тисяч мешканців ще досі не можуть повернутись через те, що втратили житло. Майже весь світ облетіло фото зруйнованих багатоповерхівок у Бородянці, простріляного пам’ятника Т.Г. Шевченка та півник, що встояв на кухні зруйнованого будинку і став символом незламності українського духу. Знищені будинки, розбиті дороги, зруйнована інфраструктура, численні жертви серед цивільного населення, включаючи жінок, дітей та літніх людей. Ці дії є грубим порушенням Женевських конвенцій і становлять собою воєнний злочин. Свідчення очевидців, які пережили обстріл, вражають своєю трагічністю. Діти, які втратили свої домівки і близьких, потребують тривалої психологічної допомоги. Бородянка дала відсіч ворогу, взяла на себе удар, віддала найдорожче — життя своїх мешканців. Наше селище заслуговує носити статус героя — за всіх полеглих, за всіх, хто втратив близьких, за всіх мешканців Бородянки, які не втратили віри і прагнуть тут жити далі!

З повагою, голова Молодіжного парламенту Бородянки Анжеліка Гончар.