№22/233538-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ старшому сержанту Шеренговському Валентину Станіславовичу (27.02.1980) позивний «БАТЯ» - стрілець 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС-100915А, в/ч А0409
Автор (ініціатор): Шеренговська Яна Валентинівна
Дата оприлюднення: 06 вересня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ворушило Ганна Миколаївна
06 грудня 2024
2.
Шевченко Єлизавета Степанівна
06 грудня 2024
3.
Ковтун Анастасія Володимирівна
06 грудня 2024
4.
Волкова Людмила Сергіївна
06 грудня 2024
5.
Ніколенко Лілія Валеріївна
06 грудня 2024
6.
Баранчук Таїсія Володимирівна
06 грудня 2024
7.
Цибульська Вікторія Борисівна
06 грудня 2024
8.
Кедрич Уляна Володимирівна
06 грудня 2024
9.
Єфіменко Зоріна Володимирівна
06 грудня 2024
10.
Михайлова Інна Олександрівна
06 грудня 2024
11.
Кіянченко Віта Федорівна
06 грудня 2024
12.
Сталинська Тетяна Миколаївна
06 грудня 2024
13.
Куриленко Катерина Олександрівна
06 грудня 2024
14.
Касьяненко Марина Максимівна
06 грудня 2024
15.
Удовенко Наталія Миколаївна
06 грудня 2024
16.
Кусовська Наталя Олександрівна
06 грудня 2024
17.
Усенко Віктор Михайлович
06 грудня 2024
18.
Фурсенко Ольга Олександрівна
06 грудня 2024
19.
Луценко Марина Василівна
06 грудня 2024
20.
Самуляк Марія Богданівна
06 грудня 2024
21.
Квас Софія Володимирівна
06 грудня 2024
22.
Захарченко Марина Володимирівна
06 грудня 2024
23.
Тимошенко Вікторія Едвардівна
06 грудня 2024
24.
Іванова Тетяна Павлівна
06 грудня 2024
25.
Кадушкіна Світлана Сергіївна
06 грудня 2024
26.
Кочо Лариса Опанасівна
06 грудня 2024
27.
Стороженко Дар'я Сергіївна
06 грудня 2024
28.
Капля Альона Олександрівна
06 грудня 2024
29.
Мочульська Юлія Олегівна
06 грудня 2024
30.
Сухачова Світлана Георгіївна
06 грудня 2024