№22/233538-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ старшому сержанту Шеренговському Валентину Станіславовичу (27.02.1980) позивний «БАТЯ» - стрілець 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС-100915А, в/ч А0409
Автор (ініціатор): Шеренговська Яна Валентинівна
Дата оприлюднення: 06 вересня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Феданько Марія Михайлівна
11 жовтня 2024
2.
Печта Світлана Михайлівна
11 жовтня 2024
3.
Пирисунько Віталій Ігорович
11 жовтня 2024
4.
Сідор Іванна Іванівна
11 жовтня 2024
5.
Голіней Маріанна Олегівна
11 жовтня 2024
6.
Нагайчук Юлія Степанівна
10 жовтня 2024
7.
Дропа Роман Ігорович
10 жовтня 2024
8.
Веремчук Оксана Василівна
10 жовтня 2024
9.
Іванюк Ірина Миколаївна
10 жовтня 2024
10.
Клочай Вікторія Григорівна
10 жовтня 2024
11.
Качан Катерина Василівна
10 жовтня 2024
12.
Худолій Наталія Анатоліївна
10 жовтня 2024
13.
Отрошко Олена Володимирівна
10 жовтня 2024
14.
Гаценко Вікторія Сергіївна
10 жовтня 2024
15.
Крижанівський Віталій Іванович
10 жовтня 2024
16.
Холод Катерина Сергіївна
10 жовтня 2024
17.
Гучко Вікторія Петрівна
10 жовтня 2024
18.
Флісник Валентина Василівна
10 жовтня 2024
19.
Целик Ірина Олегівна
10 жовтня 2024
20.
Свічкар Тетяна Степанівна
10 жовтня 2024
21.
Швець Світлана Петрівна
10 жовтня 2024
22.
Габрук Лариса Михайлівна
10 жовтня 2024
23.
Луговська Мирослава Богданівна
10 жовтня 2024
24.
Швець Катерина Петрівна
10 жовтня 2024
25.
Прошева Анжела Миколаївна
10 жовтня 2024
26.
Болдирь Лариса Олександрівна
10 жовтня 2024
27.
Бережна Світлана Олексіївна
10 жовтня 2024
28.
Орел Владислав Олександрович
10 жовтня 2024
29.
Чуба Марія Іванівна
10 жовтня 2024
30.
Захарчевна Зоряна Валентинівна
10 жовтня 2024
11702
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 57 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.