№22/233538-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ старшому сержанту Шеренговському Валентину Станіславовичу (27.02.1980) позивний «БАТЯ» - стрілець 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС-100915А, в/ч А0409
Автор (ініціатор): Шеренговська Яна Валентинівна
Дата оприлюднення: 06 вересня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сердега Тетяна Віталіївна
21 листопада 2024
2.
Сьора Богдана Ярославівна
21 листопада 2024
3.
Галкіна Людмила Володимирівна
21 листопада 2024
4.
Чубар Анастасія Анатоліївна
21 листопада 2024
5.
Іванова Наталія Анатоліївна
21 листопада 2024
6.
Мельниченко Юлія Павлівна
21 листопада 2024
7.
Сомиш Олександра Миколаївна
21 листопада 2024
8.
Савчук Юлія Петрівна
21 листопада 2024
9.
Станкевич Галина Анатоліївна
21 листопада 2024
10.
Ніколайчук Анастасія Олегівна
21 листопада 2024
11.
Паладян Ірина Євгенівна
21 листопада 2024
12.
Явор Олена Володимирівна
21 листопада 2024
13.
Поліщук Ірина Миколаївна
21 листопада 2024
14.
Черних Марина Віталіївна
21 листопада 2024
15.
Нерода Олена Едуардівна
21 листопада 2024
16.
Заболоцька Юлія Ігорівна
21 листопада 2024
17.
Пронь Ольга Ярославівна
21 листопада 2024
18.
Мигитка Лєна Олександрівна
21 листопада 2024
19.
Монастирська Галина Василівна
21 листопада 2024
20.
Самойленко Сергій Петрович
21 листопада 2024
21.
Олійник Марія Євгенівна
21 листопада 2024
22.
Сиромля Наталія Іванівна
21 листопада 2024
23.
Гончарова Олександра Олександрівна
21 листопада 2024
24.
Міщук Юлія Петрівна
21 листопада 2024
25.
Онойченко Анастасія Павлівна
21 листопада 2024
26.
Місюра Яна Вікторівна
21 листопада 2024
27.
Ковальчук Василина Андріївна
21 листопада 2024
28.
Ватаман Каміла Миколаївна
21 листопада 2024
29.
Матвіюк Дмитро Олександрович
21 листопада 2024
30.
Бородіна Тетяна Вікторівна
21 листопада 2024
20688
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 15 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.