Шановний пане Президент!
Просимо Вас присвоїти почесне звання Герой України(посмертно)нашому татові, моєму чоловікові, Логвинюку Василю Івановичу, позивний(Чапаєв). Який захищав Вітчизну, був старшим сержантом, 2 механізованого відділення, 2 механізованого взвод, 3 механізованої роти, 1 механізованого батальйону, частини А4941.
До лав ЗСУ пішов добровольцем у січні цього року. Був на Дніпропетровськом у напрямку, далі на Запорізькому напрямку та загинув наслідок бойових дій від вибухової травми та уламків, на Донецькому напрямку, Покровського району, 16 липня 2024 року.
Василь народився та проживав у селі Сошичне, Камінь-Каширського району. Навчався у Камінь -Каширському ПТУ за спеціальністю зварювальника. 1988 році вступив до лав Радянської армії в місто Севастополь, де прослужив 3 роки у Військово-морського Флоту , Прикордонних і внутрішніх військ. У 1993 році одружився у своєму рідному селі де і народилося 5 доньок. Був майстром на всі руки.
Втрата тата, чоловіка, дідуся, брата, велике і найболючіше горе для сімʼї. В Героя залишилось 5 доньок, 5 онуків, дружина. Він був для нас великою опорою, дбайливим дідусем, найкращим братом. Ми пишаємося ним. Він відав за нашу вільну, незалежну Державу найцінніше- це своє життя.
Логвинюк Василь Іванович « Чапаєв » заслуговує на найвище державне звання «ГЕРОЙ УКРАЇНИ» ( посмерто)
Слава Героям! Слава Україні!