Шановний пане Президенте! Прошу Вас, розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) хороброму, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату, стрільцю-санітару, 2 батальйону, 4 роти, 3 взводу, 68 єгерської бригади, в/ч4056, Гап’яку Володимиру Мироновичу, 25.09.1969 року народження.
Володимир проживав у с. Бірче, Львівської області разом із сім'єю, дружиною, донькою та трьома синами. (Усі сини також військовослужбовці, які боронять та захищають Державу ще з 2014 року.)
- Найдобріша людина у світі - саме таким був наш Володимир. Дуже щирим, добрим, життєрадісним. Був опорою і підтримкою для рідних і друзів. Любив свою сім'ю та поважав друзів.
Як тільки відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Володимир прийняв рішення добровільно стати на захист Батьківщини. Із честю і гідністю він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Харківському та Донецькому напрямках.
10.04.2024р. загинув під час мінометного обстрілу поблизу с. Семенівка, Покровського р-н, Донецької області відданий Військовій присязі на вірність українському народу. Мужньо виконував військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Перебуваючи в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки, старався підтримати усіх, переконуючи, що усе буде добре.Неодноразово рятував життя побратимам і ніколи не залишав у біді. Мав декілька контузій та поранень, але після одужання знову рвався у бій. Володимир до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він відважно виконував свій обов’язок громадянина України.
Ми пишаюся своїм батьком-Героєм. Він усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Гап’як Володимир Миронович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять.
Слава Україні!
Героям Слава!