№22/233764-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Ткачук Іван Вікторович.
Автор (ініціатор): Ткачук Анна Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 вересня 2024
Шановний незламний народе України, пане Президент. Від імені дружини та великої родини Ткачук, прошу підтримати та надати звання Героя України(посмертно) Ткачук Івану Вікторовичу, 27.10.1981р.н.
Іван-один з шести дітей багатодітної родини.Нажаль, батько помер рано,йому довелось взяти на себе велику частку зобов'язань,бо був старшим з усіх братів. Присвятив більшу частину життя праці на землі. Побудував велику та щасливу родину,де народились троє дітей.
Війна застала їх в рідному селі Нестерянка Запорізької області,що фактично одразу була окупована.Виїхати не було можливості,тому він почав допомагати односельцям: привозив питну воду, лагодив понівечені будинки,ховав загиблих. За що був два рази в полоні у окупаційної влади,витримав знущання і тортури над ним та родиною.
Також,при штурмі с.Нестерянка 1 вересня 2022р. загинули чотири наших військовослужбовців. Окупанти не давали на обмін тіла,не дозволяли і поховати їх. Через три доби,не боячись витратити власне життя,Іван зміг поховати хлопців.
18 вересня 2022 р.було тяжко поранено племінницю,потрібно було вивозити її до міста Токмак,лише там могли надати допомогу. То і був той шанс на виїзд родини,але без нього. Вся сім'я зібралися,а Іван проводив їх та прощався,але дружина змогла вирвати та затягла його до авто,щоб виїхати всім разом. 22 довгих дні чекали на евакуацію в Токмаку,перебувавши в церкві,де і там не сидів без діла,а постійно допомагав.11 жовтня 2022 р. дивом вдалося виїхати до Запоріжжя,адже його шукали окупанти,за те,що молодший брат військовослужбовець.
6 лютого 2023 р. став до лав НГУ у складі 415 бригади Запорізька Січ. Приймав участь у штурмі Андріївки під Бахмутом.
Потім перейшов до лав ЗСУ в Третю штурмову бригаду. Отримав звання молодшого сержанта, був командиром відділення. Приймав участь в штурмі Авдіївки,пройшов пекло Коксохіму. Мав величезну відповідальність перед Батьківщиною та побратимами, один із перших ходив на поле бою забирати їх тіла.
Загинув на бойовому завданні 31.07.2024 р. с. Сергіївка Сватівського району. Побратими Івана виносили одразу,дві доби,щоб ми мали можливість поховати нашого Героя. Дякуємо безмежно їм.
Біль втрати неможливо описати, за наше життя він віддав своє, за мирне небо України та Незалежність нашої держави.
Слава Україні! Героям Слава!!! Слава полеглим захисникам та світла пам'ять.
Іван-один з шести дітей багатодітної родини.Нажаль, батько помер рано,йому довелось взяти на себе велику частку зобов'язань,бо був старшим з усіх братів. Присвятив більшу частину життя праці на землі. Побудував велику та щасливу родину,де народились троє дітей.
Війна застала їх в рідному селі Нестерянка Запорізької області,що фактично одразу була окупована.Виїхати не було можливості,тому він почав допомагати односельцям: привозив питну воду, лагодив понівечені будинки,ховав загиблих. За що був два рази в полоні у окупаційної влади,витримав знущання і тортури над ним та родиною.
Також,при штурмі с.Нестерянка 1 вересня 2022р. загинули чотири наших військовослужбовців. Окупанти не давали на обмін тіла,не дозволяли і поховати їх. Через три доби,не боячись витратити власне життя,Іван зміг поховати хлопців.
18 вересня 2022 р.було тяжко поранено племінницю,потрібно було вивозити її до міста Токмак,лише там могли надати допомогу. То і був той шанс на виїзд родини,але без нього. Вся сім'я зібралися,а Іван проводив їх та прощався,але дружина змогла вирвати та затягла його до авто,щоб виїхати всім разом. 22 довгих дні чекали на евакуацію в Токмаку,перебувавши в церкві,де і там не сидів без діла,а постійно допомагав.11 жовтня 2022 р. дивом вдалося виїхати до Запоріжжя,адже його шукали окупанти,за те,що молодший брат військовослужбовець.
6 лютого 2023 р. став до лав НГУ у складі 415 бригади Запорізька Січ. Приймав участь у штурмі Андріївки під Бахмутом.
Потім перейшов до лав ЗСУ в Третю штурмову бригаду. Отримав звання молодшого сержанта, був командиром відділення. Приймав участь в штурмі Авдіївки,пройшов пекло Коксохіму. Мав величезну відповідальність перед Батьківщиною та побратимами, один із перших ходив на поле бою забирати їх тіла.
Загинув на бойовому завданні 31.07.2024 р. с. Сергіївка Сватівського району. Побратими Івана виносили одразу,дві доби,щоб ми мали можливість поховати нашого Героя. Дякуємо безмежно їм.
Біль втрати неможливо описати, за наше життя він віддав своє, за мирне небо України та Незалежність нашої держави.
Слава Україні! Героям Слава!!! Слава полеглим захисникам та світла пам'ять.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кобзенко Олександра Степанівна
10 грудня 2024
2.
Равлюк Ольга Володимирівна
10 грудня 2024
3.
Міняйло Вікторія Миколаївна
10 грудня 2024
4.
Гречка Оксана Володимирівна
10 грудня 2024
5.
Бобровицька Тетяна Геннадіївна
10 грудня 2024
6.
Стрілець Оксана Петрівна
10 грудня 2024
7.
Тіцька Наталія Миколаївна
10 грудня 2024
8.
Григорук Наталія Петрівна
10 грудня 2024
9.
Сидорова Тетяна Сергіївна
10 грудня 2024
10.
Кисельова Анна Сергіївна
10 грудня 2024
11.
Болжеларська Катерина Володимирівна
10 грудня 2024
12.
Калінчук Ольга Олександрівна
10 грудня 2024
13.
Велигорська Анастасія Романівна
10 грудня 2024
14.
Хуторна Любов Михайлівна
10 грудня 2024
15.
Янчик Тетяна Вячеславівна
10 грудня 2024
16.
Ємельяненко Наталя Леонідівна
10 грудня 2024
17.
Присяжнюк Ольга Анатоліївна
10 грудня 2024
18.
Мельник Анастасія Анатоліївна
10 грудня 2024
19.
Гаврилуца Лілія Василівна
10 грудня 2024
20.
Ткач Назарій Олександрович
10 грудня 2024
21.
Дзюбенко Ірина Василівна
10 грудня 2024
22.
Зайцева Олена Володимирівна
10 грудня 2024
23.
Калушка Валерія Петрівна
10 грудня 2024
24.
Оліферовська Марина Едуардівна
10 грудня 2024
25.
Папуга Тетяна Олександрівна
10 грудня 2024
26.
Матійчук Ярина Андріївна
10 грудня 2024
27.
Горбатюк Вікторія Сергіївна
10 грудня 2024
28.
Присяжнюк Тетяна Василівна
10 грудня 2024
29.
Сидорчук Альона Володимирівна
10 грудня 2024
30.
Шпілька Світлана Михайлівна
10 грудня 2024