№22/233846-еп
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму братові, Михайлу Константинову, який загинув, у віці 25 років, при виконанні бойового завдання, захищаючи незалежність своєї країни 02.07.2024 на Луганському напрямку.
Автор (ініціатор): Куцмус Мар'яна Сергіївна
Дата оприлюднення: 12 вересня 2024
Хлопець в 11 років втратив маму, а згодом тата. Лишився на виховання бабусі. Я йому двоюрідна сестра. Нас в сім'ї троє, але мої батьки старались допомогти йому максимально. Ми ніколи не відчували,що він нам двоюрідний брат, він свій, рідний❤️
Коли йому виповнилось 20, він пішов служити в армію( Національна гвардія). За місяць до початку війни поїхав на навчальні збори в Чернігів, а от коли почалась війна, він як резервіст якому 23 роки, міг спокійно зібрати речі та поїхати додому. Проте він обманув всю сім'ю, сказавши,що їх не відпускають, став боронити місто і за словами побратимів після похорону : " Що ця група людей врятувала Чернігів від окупації,бо вони боронили останню дорогу до його".
Згодом, коли почала формуватись 66 бригада, він і ще декілька побратимів перевелись, хоча він міг лишитись в частині у Чернігові. Ось так Міша попав на передову. 2 роки і 7 місяців, жодної ротації, весь час сіра зона. Хлопець робив цей вибір обдумано. Загинув 2 липня цього року.
Ось така історія мого світлого, відважного брата,який присвятив своє життя війні віддано із великою патріотичністю.Тому я вважаю, що він вартий цього звання.
Надіюсь, ми вам відгукнемося!
Коли йому виповнилось 20, він пішов служити в армію( Національна гвардія). За місяць до початку війни поїхав на навчальні збори в Чернігів, а от коли почалась війна, він як резервіст якому 23 роки, міг спокійно зібрати речі та поїхати додому. Проте він обманув всю сім'ю, сказавши,що їх не відпускають, став боронити місто і за словами побратимів після похорону : " Що ця група людей врятувала Чернігів від окупації,бо вони боронили останню дорогу до його".
Згодом, коли почала формуватись 66 бригада, він і ще декілька побратимів перевелись, хоча він міг лишитись в частині у Чернігові. Ось так Міша попав на передову. 2 роки і 7 місяців, жодної ротації, весь час сіра зона. Хлопець робив цей вибір обдумано. Загинув 2 липня цього року.
Ось така історія мого світлого, відважного брата,який присвятив своє життя війні віддано із великою патріотичністю.Тому я вважаю, що він вартий цього звання.
Надіюсь, ми вам відгукнемося!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Усенко Марина Віталіївна
12 грудня 2024
2.
Литвиненко Катерина Миколаївна
12 грудня 2024
3.
Шевченко Юлія Іванівна
12 грудня 2024
4.
Жолтікова Наталя Миколаївна
12 грудня 2024
5.
Чернишова Катерина Олександрівна
12 грудня 2024
6.
Завадська Олеся Олегівна
12 грудня 2024
7.
Данилюк Ольга Володимирівна
12 грудня 2024
8.
Капущак Христина Василівна
12 грудня 2024
9.
Надточій Анна Іванівна
12 грудня 2024
10.
Волошен Наталія Тимофіївна
12 грудня 2024
11.
Васильковська Іванна Орестівна
12 грудня 2024
12.
Савера Юлія Олександрівна
12 грудня 2024
13.
Яворська Соломія Романівна
12 грудня 2024
14.
Анісімова Кристина Вікторівна
12 грудня 2024
15.
Забіяко Тетяна Миколаївна
12 грудня 2024
16.
Панкулич Марія Іванівна
12 грудня 2024
17.
Васянович Крістіна Василівна
12 грудня 2024
18.
Байбузенко Анастасія Сергіївна
12 грудня 2024
19.
Бєлаш Надія Миколаївна
12 грудня 2024
20.
Горинчук Христина Михайлівна
12 грудня 2024
21.
Сіньчук Галина Іванівна
12 грудня 2024
22.
Астахова Марина Володимирівна
12 грудня 2024
23.
Петрунько Любов Миколаївна
12 грудня 2024
24.
Кириченко Інна Володимирівна
12 грудня 2024
25.
Пак Ольга Андріївна
12 грудня 2024
26.
Кулик Альона Вікторівна
12 грудня 2024
27.
Близнюк Микола Миколайович
12 грудня 2024
28.
Баранець Юлія Юріївна
12 грудня 2024
29.
Міненко Оксана Вікторівна
12 грудня 2024
30.
Ємець Аліна Олександрівна
12 грудня 2024