№22/233944-еп
Про присвоєння Героя України (посмертно) військовослужбовцю Макало Євгенові Віталійовичу.
Автор (ініціатор): Макало Марія Віталіївна
Дата оприлюднення: 13 вересня 2024
Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди - почесного звання" Герой України" (посмертно) та ордена "Золота зірка" моєму братові, Макало Євгенові Віталійовичу, військовослужбовцю, водію відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, який народився 24.12.1995 року в с. Шкло, Яворівського району, Львівської області.
Загинув 22.12.2023 року під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Красногорівка, Покровського району, Донецької області.
Після закінчення школи навчався у Львівському ВПУ транспортних технологій та сервісу. Після - працював на будівництві. Він ніколи не боявся роботи, тому працювати почав рано.
Коли у 2014 році 28 серпня в зоні АТО загинув мамин брат, Вахула Іван Васильович, уродженець села Старий Яр, Яворівського району, Львівської області, Євген захотів приєднатись до лав ЗСУ, бо вважав, що захищати країну має кожен.
Але у 2015 році доля подарувала йому донечку Вероніку, яку він безмежно любив та заради якої тимчасово відклав задумане.
Всі, хто знають його, кажуть: впертий, наполегливий, справедливий, умотивований та чесний.
Він завжди хотів допомогти усім, хто його про щось просив.
22.12.2022 року він добровільно пішов до війська, і напрямок обрав собі відповідний - Десантно-штурмові війська. Іншого варіанту навіть не розглядав, був твердий у своєму рішенні і завжди повторював: - «Я є там, де маю бути! Бо якщо я і такі, як я, зберуть свої рюкзаки і ляжуть під теплу ковдру, то чи довго ви зможете під нею пролежати?»
Євген Макало (позивний Багі) в червні-серпні 2023 року був на Запорізькому напрямку, де він у складі 80-ОДШБ брав участь у контрнаступі в районі населених пунктів Вербове та Роботино.
З листопада місяця 2023 року був відправлений на Авдіївський напрямок, де і загинув. У той день він перший йшов на позиції і під час виконання бойового завдання отримав поранення від вибухів та осколків, несумісні з життям.
Він з честю виконав свій обовʼязок, боронячи державу, і до останнього залишився вірним їй.
Побратими згадують Євгена як людину слова. Його мужність і добре серце не раз рятувало його на фронті. Хоч Євген був молодшим, але побратими завжди рівнялись на нього та прислухались.
Вічна пам'ять і шана всім Героям, хто віддав своє життя за наше вільне майбутнє. Слава Україні!- Героям слава!
Загинув 22.12.2023 року під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Красногорівка, Покровського району, Донецької області.
Після закінчення школи навчався у Львівському ВПУ транспортних технологій та сервісу. Після - працював на будівництві. Він ніколи не боявся роботи, тому працювати почав рано.
Коли у 2014 році 28 серпня в зоні АТО загинув мамин брат, Вахула Іван Васильович, уродженець села Старий Яр, Яворівського району, Львівської області, Євген захотів приєднатись до лав ЗСУ, бо вважав, що захищати країну має кожен.
Але у 2015 році доля подарувала йому донечку Вероніку, яку він безмежно любив та заради якої тимчасово відклав задумане.
Всі, хто знають його, кажуть: впертий, наполегливий, справедливий, умотивований та чесний.
Він завжди хотів допомогти усім, хто його про щось просив.
22.12.2022 року він добровільно пішов до війська, і напрямок обрав собі відповідний - Десантно-штурмові війська. Іншого варіанту навіть не розглядав, був твердий у своєму рішенні і завжди повторював: - «Я є там, де маю бути! Бо якщо я і такі, як я, зберуть свої рюкзаки і ляжуть під теплу ковдру, то чи довго ви зможете під нею пролежати?»
Євген Макало (позивний Багі) в червні-серпні 2023 року був на Запорізькому напрямку, де він у складі 80-ОДШБ брав участь у контрнаступі в районі населених пунктів Вербове та Роботино.
З листопада місяця 2023 року був відправлений на Авдіївський напрямок, де і загинув. У той день він перший йшов на позиції і під час виконання бойового завдання отримав поранення від вибухів та осколків, несумісні з життям.
Він з честю виконав свій обовʼязок, боронячи державу, і до останнього залишився вірним їй.
Побратими згадують Євгена як людину слова. Його мужність і добре серце не раз рятувало його на фронті. Хоч Євген був молодшим, але побратими завжди рівнялись на нього та прислухались.
Вічна пам'ять і шана всім Героям, хто віддав своє життя за наше вільне майбутнє. Слава Україні!- Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Романюк Леся Василівна
10 грудня 2024
2.
Шаповал Інна Миколаївна
10 грудня 2024
3.
Дейчук Алла Іванівна
10 грудня 2024
4.
Шкробова Надія Сергіївна
10 грудня 2024
5.
Ковальчишин Уляна Дмитрівна
09 грудня 2024
6.
Коврига Ірина Володимирівна
09 грудня 2024
7.
Тріска Катерина Ярославівна
09 грудня 2024
8.
Кравченко Світлана Станіславівна
09 грудня 2024
9.
Марініна Тетяна Миколаївна
09 грудня 2024
10.
Жирова Інна Василівна
09 грудня 2024
11.
Дубенко Олена Олександрівна
09 грудня 2024
12.
Вчорашня Віта Вадимівна
09 грудня 2024
13.
Стецюк Катерина Олександрівна
09 грудня 2024
14.
Крапивна Наталія Василівна
09 грудня 2024
15.
Павник Ольга Володимирівна
09 грудня 2024
16.
Федик Руслана Юріївна
09 грудня 2024
17.
Дроняк Ганна Володимирівна
09 грудня 2024
18.
Ружицька Оксана Олександрівна
09 грудня 2024
19.
Прокопенко Галина Олександрівна
09 грудня 2024
20.
Андрійчук Юлія Василівна
09 грудня 2024
21.
Попова Яна Юріївна
09 грудня 2024
22.
Чоповський В'ячелав Володимирович
09 грудня 2024
23.
Цибко Олеся Олегівна
09 грудня 2024
24.
Просьолкова Алла Вікторівна
09 грудня 2024
25.
Тегза Мар'яна Миколаївна
09 грудня 2024
26.
Злобіна Дар'я Сергіївна
09 грудня 2024
27.
Бєлова Олена Віталіївна
09 грудня 2024
28.
Лобасюк Ольга Миколаївна
09 грудня 2024
29.
Лемець Віра Миронівна
09 грудня 2024
30.
Кобильник Тетяна Анатоліївна
09 грудня 2024