№22/233960-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму брату Кіріченко Юрію Івановичу, який до останнього подиху захищав нашу державу і загинув 06.09.2024 на Курському напрямку
Автор (ініціатор): Дума Олена Геннадіївна
Дата оприлюднення: 13 вересня 2024
Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), моєму брату, солдату Кіріченко Юрію Івановичу, командиру 3 десантно-штурмового відділення, 4 десантно-штурмового взводу, 11 десантно - штурмової роти, 3 десантно штурмового батальйону, військової частини А0284, 80 ОДШБр, де в свої 20 років був на посаді стрілець - снайпер
Який загинув 06.09.2024 на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора поблизу н. п. Черкаське Порічне, Суджанського району, Курської області російської федерації, під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини,відданий військовій присязі, на вірність українському народові.
Юрій народився 08.11.2003 року в с. Арбузинка, Миколаївської області, був другою дитиною в багатодітній сім'ї, хорошим сином, братом, вірним другом. Юрій завжди викликався на будь яку потребу і першим йшов на допомогу.
З кінця травня 2024 року Юрій пішов добровольцем на захист нашої країни, підписавши контракт, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої держави.
За такий короткий термін служби Юрій пройшов навчання і встиг побувати в не людських умовах в самих гарячих точках в Донецькій, Запорізькій та Курській областях, де попри всю складність залишався вірним присязі, вірним побратимом, відважним, терпеливим і мужнім солдатом, до останнього подиху, боронивши нашу країну.
Відстоюючи та захищаючи право на наше з Вами безпечне життя, він віддав найдорожче - своє життя. Він пожертвував собою за ради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а за свободу всіх людей вільного світу. Мав багато планів, багато мрій, але не встиг втілити їх в життя.
Його головною фразою було "якщо моє життя хоч на хвилину зупинить ворога, то буде +вам до життя"
Тому прошу Вас, Пане Президенте, присвоїти почесне звання Героя України моєму брату, сину, нашому вірному другу, Кіріченко Юрію Івановичу, посмертно, він став прикладом сили та незламності для багатьох інших людей!
Буду вдячна за Ваше розуміння
Вічна пам'ять і шана, подяка всім хто віддав своє життя за Україну, за наше мирне небо!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), моєму брату, солдату Кіріченко Юрію Івановичу, командиру 3 десантно-штурмового відділення, 4 десантно-штурмового взводу, 11 десантно - штурмової роти, 3 десантно штурмового батальйону, військової частини А0284, 80 ОДШБр, де в свої 20 років був на посаді стрілець - снайпер
Який загинув 06.09.2024 на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора поблизу н. п. Черкаське Порічне, Суджанського району, Курської області російської федерації, під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини,відданий військовій присязі, на вірність українському народові.
Юрій народився 08.11.2003 року в с. Арбузинка, Миколаївської області, був другою дитиною в багатодітній сім'ї, хорошим сином, братом, вірним другом. Юрій завжди викликався на будь яку потребу і першим йшов на допомогу.
З кінця травня 2024 року Юрій пішов добровольцем на захист нашої країни, підписавши контракт, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої держави.
За такий короткий термін служби Юрій пройшов навчання і встиг побувати в не людських умовах в самих гарячих точках в Донецькій, Запорізькій та Курській областях, де попри всю складність залишався вірним присязі, вірним побратимом, відважним, терпеливим і мужнім солдатом, до останнього подиху, боронивши нашу країну.
Відстоюючи та захищаючи право на наше з Вами безпечне життя, він віддав найдорожче - своє життя. Він пожертвував собою за ради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а за свободу всіх людей вільного світу. Мав багато планів, багато мрій, але не встиг втілити їх в життя.
Його головною фразою було "якщо моє життя хоч на хвилину зупинить ворога, то буде +вам до життя"
Тому прошу Вас, Пане Президенте, присвоїти почесне звання Героя України моєму брату, сину, нашому вірному другу, Кіріченко Юрію Івановичу, посмертно, він став прикладом сили та незламності для багатьох інших людей!
Буду вдячна за Ваше розуміння
Вічна пам'ять і шана, подяка всім хто віддав своє життя за Україну, за наше мирне небо!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кобизька Катерина Олегівна
13 грудня 2024
2.
Шумакова Оксана Аліковна
13 грудня 2024
3.
Дем'яненко Яна Миколаївна
13 грудня 2024
4.
Григоренко Марія Сергіївна
13 грудня 2024
5.
Кішик Уляна Сергіївна
13 грудня 2024
6.
Романченко Єлизавета Андріївна
13 грудня 2024
7.
Немирівська Світлана Іванівна
13 грудня 2024
8.
Сидько Алла Андріївна
13 грудня 2024
9.
Грузін Юлія Валеріївна
13 грудня 2024
10.
Виговська Ірина Борисівна
13 грудня 2024
11.
Боднар Іван Вікторович
13 грудня 2024
12.
Дудченко Ольга Миколаївна
13 грудня 2024
13.
Воєділова Анастасія Олександрівна
13 грудня 2024
14.
Гречковська Анна Вікторівна
13 грудня 2024
15.
Клебан Марія Олексіївна
13 грудня 2024
16.
Фурман Тетяна Олегівна
13 грудня 2024
17.
Сапожніков Станіслав В'ячеславович
13 грудня 2024
18.
Діхтяр Людмила Михайлівна
13 грудня 2024
19.
Михайлова Інна Олександрівна
13 грудня 2024
20.
Мурашко Анастасія Ігорівна
13 грудня 2024
21.
Сільченко Надія Анатоліївна
13 грудня 2024
22.
Онишкевич Лілія Ігорівна
13 грудня 2024
23.
Бессараб Аліна Олександрівна
13 грудня 2024
24.
Олійник Ірина Іванівна
13 грудня 2024
25.
Волочай Тетяна Любомирівна
13 грудня 2024
26.
Заблоцька Анна Борисівна
13 грудня 2024
27.
Огоновська Ірина Василівна
13 грудня 2024
28.
Ганчарова Анастасія Володимирівна
13 грудня 2024
29.
Мельникова Олена Віталіївна
13 грудня 2024
30.
Чумак Анастасія Павлівна
13 грудня 2024