№22/233974-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), відважному захиснику Крайнюк Іван Олександрович позивний Одесит
Автор (ініціатор): Федюніна Світлана Валеріївна
Дата оприлюднення: 16 вересня 2024
Шановний президенте України!
Просимо розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Героя України" (посмертно), моєму братові. Мужньому захиснику нашої батьківщини, військовослужбовців збройних сил України. Крайнюку Іван Олександрович позивний "Одесит" 10.09.1989 року народження, жителю міста-героя Миколаїв. Він завжди хотів бути військовим і потрохи йшов до своїй мрії. З 2014 року Іван вступив до збройних сил України броня нашу державу від агресії країни терориста. Завжди з честю і відповідальністю виконував усі постановлені задачі, регулярно підвищує в свій рівень професіоналізму, неодноразово приймав безпосередню участь в АТО в Донецькому та Луганських областях. Отримав там декілька контузій, захищавши нашу землю. Після чого був списаний у запас.
Після повномасштабного вторгнення РФ. Він із перших хто пішов в воєнкомат. Спочатку його не хотіли брати, тоді він сам добровільно почав допомагати ТРО і обходити вулиці для захисту сусідніх домівок від мародерів. У травні 2022 році він пішов на війну був у складі військової частини 0989, під селищем Пески, в тому ж році отримав поранення нижні частини тіла і контузію. Була довга реабілітація, йому лікарі казали що він ніколи не зможе ходити без вилиці. Не дивлячись на це він знову повернувся на фронт уже в складі військової частини 4689. В лютому 2024 року отримав поранення в пах під селищем Терни. Не дивлячись на це залишився на місці. Він самостійно зміг утримати позицію. Після чого ця позиція почали називати Одесит. Іван з честю боровся з наступом російських військ. Він до останнього захищав свою країну і загинув 04.03.2024 року н.п. Терни, Краматорського району Донецької області. Після сильного обстрілу його тіло не могли забрати для належного поховання. Тільки через місяць він повернувся додому у закритій труні.
Його смерть стала величезною трагедією для всієї родини. Без сина залишилася мати, я втратила брата і друга, племінних залишився без хресного який замінимо йому батька. Сім'я залишилась без опори та підтримки, так як він завжди був сонцем у віконці.
Наша родина, друзі, побратими та колеги просимо підписати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) вірному сину України!
Слава Україні!
Героям слава!!!
Просимо розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Героя України" (посмертно), моєму братові. Мужньому захиснику нашої батьківщини, військовослужбовців збройних сил України. Крайнюку Іван Олександрович позивний "Одесит" 10.09.1989 року народження, жителю міста-героя Миколаїв. Він завжди хотів бути військовим і потрохи йшов до своїй мрії. З 2014 року Іван вступив до збройних сил України броня нашу державу від агресії країни терориста. Завжди з честю і відповідальністю виконував усі постановлені задачі, регулярно підвищує в свій рівень професіоналізму, неодноразово приймав безпосередню участь в АТО в Донецькому та Луганських областях. Отримав там декілька контузій, захищавши нашу землю. Після чого був списаний у запас.
Після повномасштабного вторгнення РФ. Він із перших хто пішов в воєнкомат. Спочатку його не хотіли брати, тоді він сам добровільно почав допомагати ТРО і обходити вулиці для захисту сусідніх домівок від мародерів. У травні 2022 році він пішов на війну був у складі військової частини 0989, під селищем Пески, в тому ж році отримав поранення нижні частини тіла і контузію. Була довга реабілітація, йому лікарі казали що він ніколи не зможе ходити без вилиці. Не дивлячись на це він знову повернувся на фронт уже в складі військової частини 4689. В лютому 2024 року отримав поранення в пах під селищем Терни. Не дивлячись на це залишився на місці. Він самостійно зміг утримати позицію. Після чого ця позиція почали називати Одесит. Іван з честю боровся з наступом російських військ. Він до останнього захищав свою країну і загинув 04.03.2024 року н.п. Терни, Краматорського району Донецької області. Після сильного обстрілу його тіло не могли забрати для належного поховання. Тільки через місяць він повернувся додому у закритій труні.
Його смерть стала величезною трагедією для всієї родини. Без сина залишилася мати, я втратила брата і друга, племінних залишився без хресного який замінимо йому батька. Сім'я залишилась без опори та підтримки, так як він завжди був сонцем у віконці.
Наша родина, друзі, побратими та колеги просимо підписати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) вірному сину України!
Слава Україні!
Героям слава!!!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Завідковська Ірина Романівна
23 листопада 2024
2.
Літинська Юлія Михайлівна
23 листопада 2024
3.
Шклярук Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
4.
Гречанінова Тетяна Володимирівна
23 листопада 2024
5.
Чулаєвська Юлія Вікторівна
23 листопада 2024
6.
Пугач Ганна Сергіївна
23 листопада 2024
7.
Мажара Наталія Юріївна
23 листопада 2024
8.
Ожога Микита Андрійович
23 листопада 2024
9.
Феданько Марія Михайлівна
23 листопада 2024
10.
Петренко Марина Олександрівна
23 листопада 2024
11.
Чопик Леся Степанівна
23 листопада 2024
12.
Криворучко Аліна Сергіївна
22 листопада 2024
13.
Горошко Наталія Борисівна
22 листопада 2024
14.
Лисенко Олена Борисівна
22 листопада 2024
15.
Шевченко Валентина Василівна
22 листопада 2024
16.
Свитненко Катерина Євгеніївна
22 листопада 2024
17.
Войцехівська Ірина Вікторівна
22 листопада 2024
18.
Томашевська Тетяна Євгенівна
22 листопада 2024
19.
Шабанова Юлія Анатоліївна
22 листопада 2024
20.
Мельник Наталія Леонідівна
22 листопада 2024
21.
Ясновська Тетяна Володимирівна
22 листопада 2024
22.
Чорнобай Алла Володимирівна
22 листопада 2024
23.
Сорока Василина Михайлівна
22 листопада 2024
24.
Баєва Інна Петрівна
22 листопада 2024
25.
Величко Аліна Володимирівна
22 листопада 2024
26.
Герелюк Тетяна Олександрівна
22 листопада 2024
27.
Мурміль Тетяна Євгеніївна
22 листопада 2024
28.
Сидорчук Олена Миколаївна
21 листопада 2024
29.
Яблонська Надія Іванівна
21 листопада 2024
30.
Пастернак Родіон Вікторович
21 листопада 2024
8615
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 23 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.