Шановний пане Президенте! Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю та моєму чоловікові молодшому сержанту із матеріального забезпечення механізованої роти механізованого батальйону (33-ї окремо механізованої бригади) військової частини А4447 Щепковському Миколі В'ячеславовичу, що народився 26.03.1995 року в селищі Летичів,Хмельницького району, Хмельницької області.
Загинув 22.05.2024 року під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України внаслідок ворожого ураження в районі населеного пункту Победа, Донецької області.
Після закінчення школи продовжив навчання у Барському автомобільно-дорожному технікумі та навчався в Києвському НТУ.
Всі близькі та друзі знають Миколу як наполегливу, добру людину, що завжди приходив на допомогу.
До військомату добровільцем пішов з перших днів війни, але за станом здоров'я завжди отримував відмову. Тому залишався у ТРО у своєму містечку.
А вже 24.01.2023 вступив до лав Збройних Сил України. Перебував у складі 33 ОМБ, де проходив військові навчання в Ужгороді. В період з 07.06.2023 по 21.01.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи у Запорізькій області Пологівського району (н.п. Мала Токмачка).
Після чого був нагороджений орденом "Червоний Хрест" і відзнакою "Ветеран Війни".
У період з 02.02.2024 по 22.05.2024 боронив Донецьку область, Покровський район, де і обірвалось молоде життя від скиду ворожого дрону.
30.08.2024 був нагороджений орденом "Полеглого воїна" посмертно, але цю нагороду отримала його 3-річна донечка.
Він з честю виконав свій обов'язок і до останнього був вірним Україні. Побратими згадують його як людину слова. Мати,дружина,маленька донечка і друзі безмежно сумують.
Вічна шана всім Героям! Слава Україні!Героям слава!