№22/234066-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Гутіку Владиславу Сергійовичу
Автор (ініціатор): Гутік Ірина Петрівна
Дата оприлюднення: 16 вересня 2024
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, моєму сину, ГУТІКУ ВЛАДИСЛАВУ СЕРГІЙОВИЧУ 03.12.2001 року народження.
Старший солдат Владислав Гутік був мешканцем села Ялтушків Барської громади Ялтушківського старостату Вінницької області.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Владислав вступив до лав ЗСУ — у 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка військової частини А1619, воював на Миколаївщині та Донеччині. У 2023 році отримав нагороду «Золотий хрест» за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, високі показники у бойовій підготовці, бездоганне несення бойового чергування та зразкову поведінку у повсякденній діяльності. Загинув оборонець 26 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області. Під час артилерійського обстрілу старший навідник бойової машини реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї Владислав Гутік отримав поранення, несумісні з життям.
Владислав був життєрадісною людиною, завжди хотів жити та пройти це життя щасливо. Позитивна людина, яка відважно боронила кордони нашої держави з перших місяців повномасштабного вторгнення. Не роздумуючи підписав контракт, і хотів через світлі свої думки захищати нашу країну від чорної нечисті. Велика людина з великої літери – Владислав, який ніколи не боявся говорити правду, говорив її всім, за це його і поважали. Швидко приймав рішення та реалізовував свої ідеї та не боявся цього.
Людина, якій ми будемо дякувати все своє прожите життя на цьому світі за те, що дала приклад і показала своїми діями, що таке кохання. Владислав був чуйним сином, коханим чоловіком, люблячим батьком, вірним другом, справжнім Героєм. Він мріяв про щасливе життя та віддав найцінніше для того, аби ми всі були вільні, будували кращу державу, цінували життя, яке маємо.
Ми завжди будемо згадувати твою доброту, твій теплий усміх і твою відданість.
Ти був і завжди залишишся героєм нашого серця. Твоя пам'ять буде жити у кожному з нас, у кожному дні, що минає, і в кожній мрії, яку ми маємо.
Пане Президенте, від імені мами, всієї родини та побратимів просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому Владиславу.
Нашому Герою назавжди 22!!!
Слава Герою України!
Старший солдат Владислав Гутік був мешканцем села Ялтушків Барської громади Ялтушківського старостату Вінницької області.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Владислав вступив до лав ЗСУ — у 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка військової частини А1619, воював на Миколаївщині та Донеччині. У 2023 році отримав нагороду «Золотий хрест» за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, високі показники у бойовій підготовці, бездоганне несення бойового чергування та зразкову поведінку у повсякденній діяльності. Загинув оборонець 26 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області. Під час артилерійського обстрілу старший навідник бойової машини реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї Владислав Гутік отримав поранення, несумісні з життям.
Владислав був життєрадісною людиною, завжди хотів жити та пройти це життя щасливо. Позитивна людина, яка відважно боронила кордони нашої держави з перших місяців повномасштабного вторгнення. Не роздумуючи підписав контракт, і хотів через світлі свої думки захищати нашу країну від чорної нечисті. Велика людина з великої літери – Владислав, який ніколи не боявся говорити правду, говорив її всім, за це його і поважали. Швидко приймав рішення та реалізовував свої ідеї та не боявся цього.
Людина, якій ми будемо дякувати все своє прожите життя на цьому світі за те, що дала приклад і показала своїми діями, що таке кохання. Владислав був чуйним сином, коханим чоловіком, люблячим батьком, вірним другом, справжнім Героєм. Він мріяв про щасливе життя та віддав найцінніше для того, аби ми всі були вільні, будували кращу державу, цінували життя, яке маємо.
Ми завжди будемо згадувати твою доброту, твій теплий усміх і твою відданість.
Ти був і завжди залишишся героєм нашого серця. Твоя пам'ять буде жити у кожному з нас, у кожному дні, що минає, і в кожній мрії, яку ми маємо.
Пане Президенте, від імені мами, всієї родини та побратимів просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому Владиславу.
Нашому Герою назавжди 22!!!
Слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чубар Анастасія Анатоліївна
21 листопада 2024
2.
Солодкий Юрій Сергійович
21 листопада 2024
3.
Мойсєєв Олександр Юрійович
21 листопада 2024
4.
Дорош Оксана Петрівна
21 листопада 2024
5.
Єфанова Катерина Володимирівна
21 листопада 2024
6.
Щур Тамара Іванівна
21 листопада 2024
7.
Капійчук Ірина Іванівна
21 листопада 2024
8.
Монастирська Галина Василівна
21 листопада 2024
9.
Зборовська Юлія Вікторівна
21 листопада 2024
10.
Самойленко Сергій Петрович
21 листопада 2024
11.
Гірка Ганна Іванівна
21 листопада 2024
12.
Дікарєва Олена Валеріївна
21 листопада 2024
13.
Романчук Марія Миколаївна
21 листопада 2024
14.
Скороход Олена Михайлівна
21 листопада 2024
15.
Мельник Анна Іванівна
21 листопада 2024
16.
Бородіна Тетяна Вікторівна
21 листопада 2024
17.
Шевчук Ліза Павлівна
21 листопада 2024
18.
Лавренюк Максим Вікторович
21 листопада 2024
19.
Антонюк Павло Ігорович
21 листопада 2024
20.
Плугатор Ірина Володимирівна
21 листопада 2024
21.
Жакун Ольга Максимівна
21 листопада 2024
22.
Осіпов Віктор Володимирович
21 листопада 2024
23.
Воскобойник Вікторія Леонідівна
21 листопада 2024
24.
Ніколайчук Інна Анатоліївна
21 листопада 2024
25.
Демчик Ірина Олександрівна
21 листопада 2024
26.
Гребенюк Оксана Костянтинівна
21 листопада 2024
27.
Органіщук Микола Михайлович
21 листопада 2024
28.
Гайдучок Ірина Юріївна
21 листопада 2024
29.
Димид Сніжана Богданівна
21 листопада 2024
30.
Шеремет Юлія Володимирівна
21 листопада 2024
20282
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 25 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.