Присвоїти звання Героя України (посмертно) Білоконю Олександру Геннадійовичу (Рекордсмену Книги рекордів України, одному із найсильніших людей України)!

Шановний пане Президенту!
У війні за свободу нашої України гинуть найкращі сини України. Війна забрала нашого воїна,патріота і просто чудову людину. Олександр Білоконь гідно захищав нашу країну від російського ворога,до останнього боровся за наше майбутнє. Білоконь Олександр Геннадійович народився 22 квітня 1991 року в Білій Церкві. Він дуже любив своє місто,людей які його оточували. Тут він навчався,жив і працював. Працював в охоронній структурі,завжди стояв на захисті людей,які його оточували. Але головне місце в його житті займав спорт - сенс всього його життя. Він був стронгменом та паверліфтером. Олександр був майстром спорту,Рекордсменом Книги рекордів України,одним із найсильніших людей України. У 2017 році він в Одесі встановив національний рекорд з переміщення людиною тягача з причепом, заповненого людьми. Тоді спортсмену вдалося зрушити з місця та протягнути на 47 сантиметрів вагу 15,7 тон,з яких 13.3 тони становила вага вантажівки,а решта-люди. Того ж року в боротьбі за титул "Найсильніша людина України" посів перше місце в 95-й ваговій категорії. Олександр Білоконь - чемпіон світу та Європи з паверліфтингу, бронзовий призер Кубка України та національного чемпіонату з Богатирських ігор. А вже з березня 2023 року Олександр став на захист нашої Батьківщини. І разом пліч-о-пліч йшов дорогами війни,визволяючи рідну землю від рашиської навали. На початку червня 2023 року дістав серйозні уламкові поранення руки, проте це не завадило йому зібрати всю свою силу у кулак і взяти участь у ветеранських змаганнях "Київ Незламний", де здобув чемпіонство. Він завжди був вірний спорту. Найсильніший чоловік в Україні,але дуже скромний в житті. Все,що було досягнуто Олександром - це кропітка,щоденна праця (і в першу чергу над собою). Не зважаючи на такий молодий вік,він був вольовим,сильним,принциповим борцем за справедливість,готовий прийти на допомогу тим,хто цього потребував. Він вірив до останнього в нашу ПЕРЕМОГУ. А основною мрією його життя була мрія,щоб Національний чемпіонат з Богатирських ігор проходив у його рідному місті Біла Церква,яке він захищав до останнього подиху. Олександр загинув 31 січня 2024року від отриманих травм в наслідок обстрілу в р-ні населеного пункту Велика Новосілка, Донецької області. Загинув,захищаючи свою Україну,український народ,свою родину. Йому назавжди залишиться 32 роки.
Шановний пане президенте просимо Вас присвоїти Звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини Військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату Білоконь Олександру Геннадійовичу «Окрема президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр, в/ч A0222)».
Уклін та шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні!