Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю, молодшому сержанту Войтовичу Юрію Івановичу

Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому сержанту, командиру 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу кадру 190 окремого батальйону територіальної оборони 123 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони “Південь” Сил територіальної оборони Збройних сил України Войтовичу Юрію Івановичу, 06.05.1982 р.н.

Юрій народився в с-щі Гримайлів, Гусятинського району, Тернопільської області. В віці 6 років разом з родиною переїхав до міста Снігурівка, Миколаївської області, захищаючи яке і загинув. За спеціальністю був електромонтером і в цій сфері він був кращим з кращих.

Войтович Юрій Іванович безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області, служив за контрактом з 29.04.2016 року по 03.08.2018 року. З честю та гідністю боронячи цілісність нашої Держави, виконував бойові завдання з великою сміливістю та самовіддачею, рятував життя мирного населення і своїх побратимів.

Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію нашої держави Юрій одразу добровільно виявив бажання захищати Батьківщину від загарбників, вступив до лав Баштанського ТРО був командиром 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини А7356, був відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.

З перших днів повномасштабного вторгнення довелось зайняти оборонні позиції на околицях рідної Снігурівки та зміцнювати оборону. Досвід та вміння служби в армії та участі в АТО, стали у нагоді. З великою мужністю разом з побратимами вони чинили опір ворогу, який кожного дня наступав на місто. Незважаючи на велику чисельну перевагу ворога, Юрій та його побратими не відступали ні на крок, чинили опір, змушували ворога відступати залишаючи трофеї. Це була справжня мужність та відвага, це справжній Герой, який дивлячись в очі смерті до останньої секунди чинив опір та захищав свою країну. Герой, який є взірцевим прикладом справжнього українського військового. Герой, серце якого зупинилося від підступної гранати ворога 08 березня 2022 року зі зброєю в руках і не відступаючи ні на крок

Всі хто знав Юрія, завжди згадуватимуть його добрим словом, за його чуйне серце та безвідмовну допомогу. Він є взірцем відваги та патріотизму. Воїн, який не раз рятував життя побратимів ще починаючи з АТО, ризикуючи собою під потужними обстрілами надавав допомогу та витягував на собі поранених.
Він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном, коханим чоловіком і батьком!

09 квітня 2022 року Юрія посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня

За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків, за те, що молодший сержант взяв на себе відповідальність командувати і робив це на високому рівні, за сумлінну службу Войтович Юрій Іванович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно), із врученням ордена «Золота Зірка» його синові.

Юрій із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.

Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Завжди пам'ятайте, що за Ваше життя хтось віддає своє! Саме завдяки таким людям Україна буде вільною та квітучою. Слава всім, хто боронить та захищає Україну.
Слава Україні! Герої не вмирають!