Петиція про присвоння звання Героя України(посмертно) Луцьків Василю Богдановичу

Шановний Пане Президенте, прошу вас присвоїти звання Героя України(посмертно), моєму татові, старшому сержанту, інспектору прикордонної служби 2 категорії - механіку-водію третього відділення першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби. В/ч9938, 3 луганський загін, 1 впс, 1 застава, 4 пкшр, ЛУЦЬКІВ ВАСИЛЮ БОГДАНОВИЧУ 25.12.1974 року народження, мешканця села Бутини Львівської області, Червоноградського району. В 2022 році на початку повномасштабного вторгнення Василь добровільно вступив до лав Прикордонної служби України на захист своєї держави та сім'ї. Проявив надзвичайну мужність та відданість своїй країні. Наш Герой брав участь в бойових діях на Харківському та Донецькому напрямку, завжди сумлінно виконував бойові завдання.
У ході бойових дій він героїчно захищав мирних жителів та своїх побратимів, жертвуючи своїм життям заради безпеки інших.
Був людиною слова, чесним, мав добре серце, був безжальним до ворога, але люблячим і турботливим до своїх рідних та друзів.
Востаннє, 7 вересня 2024 року, коли Василь брав участь у бойових діях в н.п. Піщане Харківської області , трагічно загинув від травм несумісних з життям, виконуючи свій обов'язок на полі бою.
Як би важко не було, не відступив, не здався. Вистояв. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас.
Зі слів його побратимів, Василь був сміливим, відважним, вірним товаришем, дуже доброю людиною, завжди допомагав та давав поради,
не покидав побратимів у біді, був надійною людиною на яку можна було покластися.
Своїми вчинками Василь став прикладом для всіх українців, показавши силу духу та патріотизм. Його відвага та самопожертва заслуговують на найвищу відзнаку нашої держави.
Володимир Зеленський подякував прикордонникам підрозділу "Aut nos aut nullus! - Або ми, або ніхто!", який брав участь у боях на Харківщині та у районі Часового Яру:
"Хочу особливо відзначити підрозділи та воїнів нашої Державної прикордонної служби України, які саме цими днями, тижнями проявили себе у боях. Луганський прикордонний загін, бригада "Помста", і особливо - старший сержант Василь Луцьків, сержант Антон Кирилов та старший лейтенант Сергій Незговоров. Дякую, хлопці!".
- Старший сержант Василь Луцьків прийняв управління боєм після поранення командира. Протягом 6 діб керував діями особового складу на позиції відбиваючи наступ та знищуючи живу силу противника.
Смерть Василя стала величезною втратою для всіх нас, його сім'ї, друзів, побратимів, товаришів. Його жертва ніколи не буде забута, і ми зробимо все можливе, щоб його пам'ять жила вічно.
У загиблого залишились дружина, доньки, син, сестри та брат.
Пане Президенте, від імені усієї сім'ї, близьких друзів та побратимів Василя, просимо Вас підписати петицію про присвоєння звання " Героя України(посмертно)". Це найменше, що можна зробити для вшанування пам'яті Василя за відданість Державі, він віддав найцінніше - життя.
Уклін та шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні!