Боровся і вірив в Перемогу!
Шановний Пане Президент! Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини,та сину України Кучеруку Володимиру Сергійовичу.
Матрос,оператор відділення управління зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини А 4548,активіст,громадський діяч.
З перших днів повномасштабного вторгнення був у складі добровільного формування №23 м.Київ "Карпатська Січ" 112-ої бригади територіальної оборони України (в/ч А7294).Приймав безпосередньо участь в боях по захисту м.Києва, Київської та Харківської областей.Обороняв Бучу, Ірпінь,Ізюм.
Після лікування важкої контузії у січні 2023 року пройшов курси військової підготовки у навчальному центрі Десна ,Чернігівської області.Після чого уклав контракт з 37 бригадою морської піхоти в/ч 4548 і був прийнятий на посаду оператора відділення управління зенітної ракетно-артилерійської батареї.
Указом Президента України №284 від 18.05.2024 року « за вагомий особистий внесок у зміцненні обороноздатності Української держави,за мужність і самовідданість, високий професіоналізм,в виявленних під час бойових дій,та при виконанні службових обов'язків»нагородженний медаллю "Захисника Вітчизни".
Командуванням ВМС ЗСУ у 2024році нагороджений медаллю "Ветеран Війни".У 2023році за проявлені ініціативність, старанність,рішучість,особисту мужність при виконанні службових обов'язків та відвагу під час захисту державного суверенітету України нагороджений Почесною Грамотою.У 2024 році присвоєно відзнаку-звання «Почесний громадянин Тернопільської області»(посмертно).
За словами побратимів,він був майстерним і мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом.Його енергія та завзятість заряджали та надихали на боротьбу.Був щирим та відвертим,доброзичливим та надійним товаришем,завжди намагався у всьому допомагати іншим.
Віддано працював в Тернопільському вищому професійному училищі ресторанного сервісу і торгівлі фахівцем з цивільного захисту ,був активний в формуванні соціальної та громадської позиції,мав свої погляди та переконання.Багато часу приділяв вихованню молоді.Неодноразово проводив зустрічі із здобувачами освіти в навчальних закладах.Став справжнім взірцем для майбутнього покоління.Відʼїжджаючи на фронт,говорив: «Я йду воювати щоб ви жили».Він віддав своє життя щоб ми з вами жили.
Загинув 27 червня 2024 року в районі н.п.Новобореслав,Херсонської області,при виконанні бойового завдання!
Володимир із честю і гідністю виконав свій обов'язок громадянина України,патріота.До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам,своєму народові та своїй Батьківщині.
Я пишаюсь своїм сином Володимиром, дружина -чоловіком,бабуся-онуком.Не кожен зможе дивлячись смерті у вічі і стояти з побратимами пліч-о-пліч,не боячись за своє життя,рятувати інших,та мужньо боротися за свободу своєї Країни.Ми назавжди збережемо памʼять про його подвиги і героїзм.
Вічна пам'ять Герою! Слава Україні!