Шановний пане Президенте!
Я, Кіт Анастасія Андріївна, дружина Захисника України Кота Максима Івановича, звертаюсь до Вас із проханням надати почесне звання Героя України (посмертно) солдату Коту Максиму Івановичу, 16.11.2001 р.н., який тривалий час захищав Батьківщину в лавах 80-ї Окремої Десантно-Штурмової Галицької Бригади та віддав своє життя за суверенітет та незалежність України.
Від початку повномасштабної війни Максим прийняв для себе рішення йти захищати Батьківщину. З великим бажанням та наснагою пройшов необхідну підготовку. На початку 2023 року він підписав контракт зі Збройними Силами України, і потрапив до лав 80-ї ОДШБр, куди й прагнув вступити. Його бажання нести службу та стати на захист територій України було сильнішим, ніж наші прохання залишитись тут і жити цивільне життя.
Здобувши військово-облікову спеціальність солдат Кіт Максим Іванович вирушив на Донеччину, де тоді знаходилась бойова бригада.
Максим брав участь у численних боях за звільнення території України від окупантів, зокрема н.п. Кліщіївка. Згодом, отримав посаду пілота у взводі БПЛА, через що відчував щастя та гордість. Зі слів командирів та побратимів він завжди відзначався хоробрістю, відданістю та жертовністю. Неодноразово евакуйовував поранених побратимів з поля бою, рятуючи їм життя.
За свої заслуги під час служби Максим був нагороджений:
- відзнакою президента України «За оборону України»,
- медаллю «захиснику України»,
- подякою від імені військової частини А 0284.
25 травня 2024 р. виконуючи бойове завдання у складі 80-ї Галицької ОДШБр, Аеромобільного батальйону, в н.п. Кліщіївка, Бахмутського району, солдат Кіт Максим Іванович героїчно загинув. Бувши пілотом БПЛА, він прийняв відважне рішення піти на допомогу побратимам із суміжних підрозділів, відвівши вогонь ворога на себе, тим самим врятувавши їх. При переміщенні на крайню позицію його вразив ворожий FPV дрон, на жаль від отриманих поранень воїн загинув на 22-му році свого життя.
Він був відважною, винятково наполегливою, сильною духом, цілеспрямованою, мужньою людиною, людиною честі та гідності.
Завжди боровся за справедливість та чесність. Він був коханим чоловіком, який віддавав весь свій вільний час сімʼї, люблячим сином, вірним другом та надійним побратимом, все життя якого було попереду, поставлені цілі та плани на майбутнє, які зруйнувались назавжди.
У Максима залишилась дружина, батьки та велика родина, яка з великою вірою чекала його вдома.
Вічна Слава та Світла Пам'ять Герою!
Слава Україні!