№22/234762-еп
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) солдату Колмиковy Дмитру Олеговичу стрільцю-снайперу в/ч А4699,який з відвагою та професіоналізмом захищав свою Батьківщінy.
Автор (ініціатор): Колмикова Світлана Леонідівна
Дата оприлюднення: 30 вересня 2024
Я, Колмикова Світлана Леонідівна, звертаюся до Вас з проханням присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) моєму чоловікові Колмиковy Дмитру Олеговичу з позивним "ТИХИЙ" стрільцю снайперу 47 окремо мexанізірованої бригади "МАГУРА" в/ч А4699,за його надзвичайну хоробрість і відданість у захисті нашої Бaтьківщіни.
Дмитро народився 13 жовтня 1987 року в селі Чемужівкa, що на Хaрківщіні.С 1994-2005 вчився в місцевій школі, після закінчення поступив в на заочне відділення до Української інженерно- педагогічної академії. В 2011 році отримав вищу освіту за спеціальністю " Професійне навчання. Експлутація та ремонт місцевого автомобільного транспорту" та здобув кваліфікацію "інженера-механіка, викладача дисциплін в галузі транспорту". В 2012 році Дмитро створив сім"ю та виховував сина.
4 березня 2022 року Дмитро став на захист, свободу та Незалежність, не вагаючись взявши до рук зброю щоб захищати свою сім"ю, свою Батьківщіну. Дмитро вступив до в/ч А4454 помічником -гранатометника та тривалий час боронив в найгарячіших містах Донецька як Вугледар, Петропавлівка. Згодом був переведен до в/ч А4699 47 окремої механізірованої бригади "МАГУРА" стрільцем-снайпером, в складі якої за наказом командування відбув на Запорізький напрямок. брав участь у заходах необхідних для забеспечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України в населених пунктах Мала Токмачка, Новоданилівка, Роботине Запорізької області.
23 липня 2023 року Колмиков Дмитро Олегович загинув в наслідоквійськових дій,вибухів та осколків на полі бою в ході бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області Пологівського району.
Дмитро був, щирим та відкритим у спілкуванні. безвідмовним та неймовірно позитивний, завжди готовий прийти на допомогу, мав багато друзів, відважним воїном, патріотом та захистником своєї Батьківщини. До останього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народові, своїй Батьківщині. Україна повинна знати своїх Героїв, своїх Захистників.
Його гаслом було "Все буде добре, за нами правда, з нами Бог та Україна"! Він був найкращій чоловік, люблячий батько для свого сина, хорошим сином, братом, вірним другом!
Вічна пам"ять і шана всім, хто віддав життя за Україну! Жорстока війна забирає найкращих, Дмитро є і назавжди для нас Героєм! Тому звертаюсь до Вас пане Президенте визнати це на офіційному рівні, присвоївши йому звання Героя України (посмертно)!
Дмитро народився 13 жовтня 1987 року в селі Чемужівкa, що на Хaрківщіні.С 1994-2005 вчився в місцевій школі, після закінчення поступив в на заочне відділення до Української інженерно- педагогічної академії. В 2011 році отримав вищу освіту за спеціальністю " Професійне навчання. Експлутація та ремонт місцевого автомобільного транспорту" та здобув кваліфікацію "інженера-механіка, викладача дисциплін в галузі транспорту". В 2012 році Дмитро створив сім"ю та виховував сина.
4 березня 2022 року Дмитро став на захист, свободу та Незалежність, не вагаючись взявши до рук зброю щоб захищати свою сім"ю, свою Батьківщіну. Дмитро вступив до в/ч А4454 помічником -гранатометника та тривалий час боронив в найгарячіших містах Донецька як Вугледар, Петропавлівка. Згодом був переведен до в/ч А4699 47 окремої механізірованої бригади "МАГУРА" стрільцем-снайпером, в складі якої за наказом командування відбув на Запорізький напрямок. брав участь у заходах необхідних для забеспечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України в населених пунктах Мала Токмачка, Новоданилівка, Роботине Запорізької області.
23 липня 2023 року Колмиков Дмитро Олегович загинув в наслідоквійськових дій,вибухів та осколків на полі бою в ході бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області Пологівського району.
Дмитро був, щирим та відкритим у спілкуванні. безвідмовним та неймовірно позитивний, завжди готовий прийти на допомогу, мав багато друзів, відважним воїном, патріотом та захистником своєї Батьківщини. До останього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народові, своїй Батьківщині. Україна повинна знати своїх Героїв, своїх Захистників.
Його гаслом було "Все буде добре, за нами правда, з нами Бог та Україна"! Він був найкращій чоловік, люблячий батько для свого сина, хорошим сином, братом, вірним другом!
Вічна пам"ять і шана всім, хто віддав життя за Україну! Жорстока війна забирає найкращих, Дмитро є і назавжди для нас Героєм! Тому звертаюсь до Вас пане Президенте визнати це на офіційному рівні, присвоївши йому звання Героя України (посмертно)!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чопик Леся Степанівна
23 листопада 2024
2.
Качан Олена Вікторівна
22 листопада 2024
3.
Шевченко Валентина Василівна
22 листопада 2024
4.
Лябах Ірина Анатоліївна
22 листопада 2024
5.
Паньків Інна Володимирівна
21 листопада 2024
6.
Кордюк Тарас Богданович
21 листопада 2024
7.
Пугач Ірина Миколаївна
21 листопада 2024
8.
Кульбачна Валентина Іванівна
21 листопада 2024
9.
Венгерчук Ірина Григорівна
20 листопада 2024
10.
Кочубей Олена Миколаївна
20 листопада 2024
11.
Судило Надія Венедиктівна
20 листопада 2024
12.
Котлярчук Лілія Валеріївна
20 листопада 2024
13.
Боброва Оксана Валентинівна
19 листопада 2024
14.
Савчук Юлія Петрівна
19 листопада 2024
15.
Мацюк Надія Іванівна
19 листопада 2024
16.
Мартимянова Тетяна Олександрівна
19 листопада 2024
17.
Величко Олеся Василівна
18 листопада 2024
18.
Крупа Тетяна Богданівна
18 листопада 2024
19.
Несміянова Анастасія Андріївна
18 листопада 2024
20.
Рябоволик Юлія Юріївна
18 листопада 2024
21.
Бугаєць Інна Володимирівна
18 листопада 2024
22.
Березіна Мирослава Леонідівна
18 листопада 2024
23.
Рісна Мар'яна Степанівна
17 листопада 2024
24.
Довгалюк Людмила Станіславівна
17 листопада 2024
25.
Шерстюк Дар'я Ігорівна
17 листопада 2024
26.
Халак Марія Іванівна
17 листопада 2024
27.
Чемна Василина Степанівна
17 листопада 2024
28.
Настич Катерина Сергіївна
17 листопада 2024
29.
Миронюк Ярослава Фрізантівна
17 листопада 2024
30.
Дубіцька Антоніна Іванівна
17 листопада 2024
1474
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 38 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.