№22/235056-еп
Шановний, пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), моєму чоловікові Мамедову Руслану Ельшадовичу.
Автор (ініціатор): Голуб Ірина Василівна
Дата оприлюднення: 03 жовтня 2024
Шановний Пане Президенте! Звертаюсь до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові та батькові двох синів, старшому солдатові Мамедову Руслану Ельшадовичу, 18.12.1983 р.н., 115-ї механізованої бригади старшому механіку-водію 1 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 2 механізованої роти, 3 механізованого батальйону військової частини А4053 Збройних Сил України.
Руслан народився на виріс у місті Черкаси, де закінчив школу та займався підприємницькою діяльністю. Після закриття ФОП не сидів вдома, а працював для забезпечення своєї сім'ї. Він був хорошим батьком, товаришем, багато чого міг робити своїми руками, завжди йшов на допомогу. Любив майструвати та ремонтувати авто.
У січні 2024 року не маючи військової підготовки пішов до військомату та призвався до служби у лави ЗСУ. Проходив навчання, дуже багато чому навчався і не пошкодував про свій вчинок, потім пройшов підготовку по керуванню БМП і став старшим водієм-механіком. За час служби зі слів побратимів проявив себе хорошим та надійним товаришем.
Вдома на Руслана чекали дружина та двоє синів, але на привеликий жаль 24.09.2024 року саме в день народження меншого сина мене сповістили про страшну звістку, що Руслан був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину 20.09.2024 року неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання по виявленню та зниженню противника загинув від мінометного обстрілу.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а діти батьком. Мамедов Руслан Ельшадович поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був патріотом, мужнім та хоробрим воїном, коханим чоловіком та батьком, вірним другом та побратимом. Його втрата назавжди змінила наше життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти. Йому назавжди 40.... Я вірю, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати пам’ять та визнати його як справжнього Героя України (посмертно). Це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Руслана. Вдома на нього чекали двоє синів 7 та 11 років, які дуже важко переживають втрату і пишаються своїм татом - тепер Героєм.
Слава Герою!
Руслан народився на виріс у місті Черкаси, де закінчив школу та займався підприємницькою діяльністю. Після закриття ФОП не сидів вдома, а працював для забезпечення своєї сім'ї. Він був хорошим батьком, товаришем, багато чого міг робити своїми руками, завжди йшов на допомогу. Любив майструвати та ремонтувати авто.
У січні 2024 року не маючи військової підготовки пішов до військомату та призвався до служби у лави ЗСУ. Проходив навчання, дуже багато чому навчався і не пошкодував про свій вчинок, потім пройшов підготовку по керуванню БМП і став старшим водієм-механіком. За час служби зі слів побратимів проявив себе хорошим та надійним товаришем.
Вдома на Руслана чекали дружина та двоє синів, але на привеликий жаль 24.09.2024 року саме в день народження меншого сина мене сповістили про страшну звістку, що Руслан був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину 20.09.2024 року неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання по виявленню та зниженню противника загинув від мінометного обстрілу.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а діти батьком. Мамедов Руслан Ельшадович поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був патріотом, мужнім та хоробрим воїном, коханим чоловіком та батьком, вірним другом та побратимом. Його втрата назавжди змінила наше життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти. Йому назавжди 40.... Я вірю, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати пам’ять та визнати його як справжнього Героя України (посмертно). Це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Руслана. Вдома на нього чекали двоє синів 7 та 11 років, які дуже важко переживають втрату і пишаються своїм татом - тепер Героєм.
Слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Поляновська Ірина Володимирівна
23 листопада 2024
2.
Хворост Андрій Михайлович
23 листопада 2024
3.
Єременко Вікторія Станіславівна
23 листопада 2024
4.
Антонова Ганна Євгеніївна
23 листопада 2024
5.
Мироненко Анна Вікторівна
23 листопада 2024
6.
Борисенко Олександра Іванівна
23 листопада 2024
7.
Слюсар Олег Сергійович
23 листопада 2024
8.
Бердута Анжела Володимирівна
23 листопада 2024
9.
Ваценко Олена Миколаївна
23 листопада 2024
10.
Ворона Тетяна Іванівна
23 листопада 2024
11.
Ревтьє-Уварова Аліна Вікторівна
23 листопада 2024
12.
Николишин Юрій Юрійович
23 листопада 2024
13.
Марчук Максим Петрович
23 листопада 2024
14.
Гавриленко Яна Іванівна
23 листопада 2024
15.
Гриценко Валерія Олександрівна
23 листопада 2024
16.
Єрмуканова Анастасія Андріївна
23 листопада 2024
17.
Яремцьо Михайло Зореславович
23 листопада 2024
18.
Кисляк Михайло Михайлович
23 листопада 2024
19.
Верченко Надія Сергіївна
23 листопада 2024
20.
Богатчук Олександр Леонідович
23 листопада 2024
21.
Коцюбинська Дар'я Романівна
23 листопада 2024
22.
Кривець Аліна Ігорівна
23 листопада 2024
23.
Потапенко Катерина Сергіївна
23 листопада 2024
24.
Нікуліна Олена Володимирівна
23 листопада 2024
25.
Михайленко Владислав Сергійович
23 листопада 2024
26.
Пучніна Марина Олексіївна
23 листопада 2024
27.
Назарчук Ганна Олександрівна
23 листопада 2024
28.
Козак Олександр Миколайович
23 листопада 2024
29.
Ковальова Анастасія Григорівна
23 листопада 2024
30.
Барвінченко Наталія Петрівна
23 листопада 2024
7534
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.