№22/235056-еп
Шановний, пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), моєму чоловікові Мамедову Руслану Ельшадовичу.
Автор (ініціатор): Голуб Ірина Василівна
Дата оприлюднення: 03 жовтня 2024
Шановний Пане Президенте! Звертаюсь до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові та батькові двох синів, старшому солдатові Мамедову Руслану Ельшадовичу, 18.12.1983 р.н., 115-ї механізованої бригади старшому механіку-водію 1 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 2 механізованої роти, 3 механізованого батальйону військової частини А4053 Збройних Сил України.
Руслан народився на виріс у місті Черкаси, де закінчив школу та займався підприємницькою діяльністю. Після закриття ФОП не сидів вдома, а працював для забезпечення своєї сім'ї. Він був хорошим батьком, товаришем, багато чого міг робити своїми руками, завжди йшов на допомогу. Любив майструвати та ремонтувати авто.
У січні 2024 року не маючи військової підготовки пішов до військомату та призвався до служби у лави ЗСУ. Проходив навчання, дуже багато чому навчався і не пошкодував про свій вчинок, потім пройшов підготовку по керуванню БМП і став старшим водієм-механіком. За час служби зі слів побратимів проявив себе хорошим та надійним товаришем.
Вдома на Руслана чекали дружина та двоє синів, але на привеликий жаль 24.09.2024 року саме в день народження меншого сина мене сповістили про страшну звістку, що Руслан був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину 20.09.2024 року неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання по виявленню та зниженню противника загинув від мінометного обстрілу.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а діти батьком. Мамедов Руслан Ельшадович поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був патріотом, мужнім та хоробрим воїном, коханим чоловіком та батьком, вірним другом та побратимом. Його втрата назавжди змінила наше життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти. Йому назавжди 40.... Я вірю, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати пам’ять та визнати його як справжнього Героя України (посмертно). Це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Руслана. Вдома на нього чекали двоє синів 7 та 11 років, які дуже важко переживають втрату і пишаються своїм татом - тепер Героєм.
Слава Герою!
Руслан народився на виріс у місті Черкаси, де закінчив школу та займався підприємницькою діяльністю. Після закриття ФОП не сидів вдома, а працював для забезпечення своєї сім'ї. Він був хорошим батьком, товаришем, багато чого міг робити своїми руками, завжди йшов на допомогу. Любив майструвати та ремонтувати авто.
У січні 2024 року не маючи військової підготовки пішов до військомату та призвався до служби у лави ЗСУ. Проходив навчання, дуже багато чому навчався і не пошкодував про свій вчинок, потім пройшов підготовку по керуванню БМП і став старшим водієм-механіком. За час служби зі слів побратимів проявив себе хорошим та надійним товаришем.
Вдома на Руслана чекали дружина та двоє синів, але на привеликий жаль 24.09.2024 року саме в день народження меншого сина мене сповістили про страшну звістку, що Руслан був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину 20.09.2024 року неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання по виявленню та зниженню противника загинув від мінометного обстрілу.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а діти батьком. Мамедов Руслан Ельшадович поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був патріотом, мужнім та хоробрим воїном, коханим чоловіком та батьком, вірним другом та побратимом. Його втрата назавжди змінила наше життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти. Йому назавжди 40.... Я вірю, що наші спільні зусилля допоможуть вшанувати пам’ять та визнати його як справжнього Героя України (посмертно). Це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Руслана. Вдома на нього чекали двоє синів 7 та 11 років, які дуже важко переживають втрату і пишаються своїм татом - тепер Героєм.
Слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Панасюк Дмитро Анатолійович
03 січня 2025
2.
Бочуляк Анастасія Богданівна
03 січня 2025
3.
Мещерякова Валентина Валентинівна
03 січня 2025
4.
Чемна Христина Ярославівна
03 січня 2025
5.
Продиус Ольга Михайлівна
03 січня 2025
6.
Кашук Юлія Володимирівна
03 січня 2025
7.
Василенченко Любов Володимирівна
03 січня 2025
8.
Алєксєєнко Аліна Владиславівна
03 січня 2025
9.
Дмитрук Людмила Казимирівна
03 січня 2025
10.
Сікорська Олена Анатоліївна
03 січня 2025
11.
Стецюк Любов Пантеліївна
03 січня 2025
12.
Коваленко Олександра Андріївна
03 січня 2025
13.
Чіпко Марія Михайлівна
03 січня 2025
14.
Талоха Оксана Василівна
03 січня 2025
15.
Михайлова Інна Олександрівна
03 січня 2025
16.
Осадченко Тетяна Едуардівна
03 січня 2025
17.
Галка Олена Вікторівна
03 січня 2025
18.
Андрощук Олена Вікторівна
03 січня 2025
19.
Діденко Наталія Миколаївна
03 січня 2025
20.
Курбакова Наталія Григорівна
03 січня 2025
21.
Жовтобрюхова Світлана Петрівна
03 січня 2025
22.
Зіброва Олена Олегівна
03 січня 2025
23.
Василець Олеся Олегівна
03 січня 2025
24.
Колосовська Тетяна Олександрівна
03 січня 2025
25.
Романченко Вікторія Ігорівна
03 січня 2025
26.
Возьна Софія Ігорівна
03 січня 2025
27.
Брилінська Інна Олександрівна
03 січня 2025
28.
Музика Ангеліна Дмитрівна
03 січня 2025
29.
Іванченко Юлія Олександрівна
03 січня 2025
30.
Шкірко Ігор Степанович
03 січня 2025