№22/235238-еп
Присвоїти почесне звання "Герой України " (посмертно) моєму батькові Ковалю Ярославу Богдановичу
Автор (ініціатор): Бенькалович Віта Ярославівна
Дата оприлюднення: 08 жовтня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму батькові - військовослужбовцю в/ч А3316, 148-ї окремої артилерійської бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України, солдату Ковалю Ярославу Богдановичу.
Мій тато,Коваль Ярослав Богданович народився 14.08.1974р в с. Кинахівці, Збаразького району, Тернопільської області. Тут закінчив школу, а згодом продовжив навчання в Тернопільському ПТУ-9, закінчив його з спеціальністю "токар, фрезерувальник".
Дитинство тата закінчилося раптово і трагічно, коли йому було 14 років, загинула його мама.
Усе своє свідоме життя, тато важко працював, щоб забезпечити гідне життя своїй сім'ї.
З початку повномасштабного вторгнення, пішов добровільно в місцеве ТЦК. Спочатку був в місцевому ТРО, а з 16.01.2023р. був призваний Кременецьким РТЦК.
Проходив службу в складі 77-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України. Отримав поранення виконуючи бойове завдання в місті Бахмут, після лікування визнаний обмежено придатним, проте не полишив бажання служити в десантно-штурмових військах і з 19.09.2023р. проходив службу в 148 -й окремій артилерійській бригаді десантно-штурмових військ.
З 01.12.2023р працював на посаді "Водій-електрик відділення управління командира батареї 2 артилерійської бригади 2 артилерійського дивізіону військової частини А3316".
Серце тата, перестало битися 11.09.2024р. під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району Донецької області. Внаслідок ворожого безпілотного авіаційного удару FPV-дроном загинув від отриманих поранень несумісних з життям.
Ми з мамою, уся наша родина, друзі, побратими просимо розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Ковалю Ярославу Богдановичу.
Тато жив як Герой, загинув як Герой і в нашій пам'яті він назавжди буде Героєм!
Прошу Вас присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму батькові - військовослужбовцю в/ч А3316, 148-ї окремої артилерійської бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України, солдату Ковалю Ярославу Богдановичу.
Мій тато,Коваль Ярослав Богданович народився 14.08.1974р в с. Кинахівці, Збаразького району, Тернопільської області. Тут закінчив школу, а згодом продовжив навчання в Тернопільському ПТУ-9, закінчив його з спеціальністю "токар, фрезерувальник".
Дитинство тата закінчилося раптово і трагічно, коли йому було 14 років, загинула його мама.
Усе своє свідоме життя, тато важко працював, щоб забезпечити гідне життя своїй сім'ї.
З початку повномасштабного вторгнення, пішов добровільно в місцеве ТЦК. Спочатку був в місцевому ТРО, а з 16.01.2023р. був призваний Кременецьким РТЦК.
Проходив службу в складі 77-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України. Отримав поранення виконуючи бойове завдання в місті Бахмут, після лікування визнаний обмежено придатним, проте не полишив бажання служити в десантно-штурмових військах і з 19.09.2023р. проходив службу в 148 -й окремій артилерійській бригаді десантно-штурмових військ.
З 01.12.2023р працював на посаді "Водій-електрик відділення управління командира батареї 2 артилерійської бригади 2 артилерійського дивізіону військової частини А3316".
Серце тата, перестало битися 11.09.2024р. під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району Донецької області. Внаслідок ворожого безпілотного авіаційного удару FPV-дроном загинув від отриманих поранень несумісних з життям.
Ми з мамою, уся наша родина, друзі, побратими просимо розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Ковалю Ярославу Богдановичу.
Тато жив як Герой, загинув як Герой і в нашій пам'яті він назавжди буде Героєм!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чопик Леся Степанівна
23 листопада 2024
2.
Восінська Валентина Григорівна
22 листопада 2024
3.
Білоцеркович Вікторія Вікторівна
22 листопада 2024
4.
Томашевська Тетяна Євгенівна
22 листопада 2024
5.
Петришина Тетяна Василівна
22 листопада 2024
6.
Шевченко Ірина Сергіївна
22 листопада 2024
7.
Свитненко Катерина Євгеніївна
22 листопада 2024
8.
Солодовник Вікторія Ігорівна
22 листопада 2024
9.
Сорока Василина Михайлівна
22 листопада 2024
10.
Лябах Ірина Анатоліївна
22 листопада 2024
11.
Устименко Іван Віталійович
22 листопада 2024
12.
Яковенко Геннадій Валентинович
22 листопада 2024
13.
Кахнич Оксана Миколаївна
22 листопада 2024
14.
Скорик Наталія Миколаївна
22 листопада 2024
15.
Савчик Анастасія Валеріївна
22 листопада 2024
16.
Іванова Діана Сергіївна
22 листопада 2024
17.
Єжак Юлія Миколаївна
21 листопада 2024
18.
Мазепа Наталія Романівна
21 листопада 2024
19.
Романчук Марія Миколаївна
21 листопада 2024
20.
Макарук Вікторія Олександрівна
21 листопада 2024
21.
Жолудь Оксана Анатоліївна
21 листопада 2024
22.
Орешко Христина Владиславівна
21 листопада 2024
23.
Гузовата Ольга Володимирівна
21 листопада 2024
24.
Ясновська Тетяна Володимирівна
21 листопада 2024
25.
Янчик Марина Миколаївна
21 листопада 2024
26.
Цилюрик Ірина Миколаївна
21 листопада 2024
27.
Кучмей Анастасія Василівна
21 листопада 2024
28.
Нижник Олена Олегівна
21 листопада 2024
29.
Маширенко Ольга Миколаївна
21 листопада 2024
30.
Хавроненко Тетяна Владиславівна
21 листопада 2024
8962
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 47 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.