№22/235336-еп
Присвоєння звання Героя України(посмертно)
Автор (ініціатор): Приймак Юлія Сергіївна
Дата оприлюднення: 09 жовтня 2024
Пане презеденте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату навіднику танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 р.н.
Народився Євген 29 квітня 1984 року в хуторі Ніколаївський Кагальницького району Ростовської області. 1998 році переїхав з родиною в Україну Харківську область Ізюмський район село Явірське. В 2002 році прходив службу в армії, танкові війська. Після проходження служби працював в колгоспі водієм та зварювальником. З 2014 по 2015 рік відбув в зону АТО. Був нагородженний медаллю " Учасника бойових дій". Після повернення працював в Харкові на будівництві зварювальником. Після початку повномаштабного вторгнення Євген добровільно, не вагаючись став на захист нашої Батьківщини. Він постійно перебував в найгарячіших точках Харківської та Донецької областей. Перебуваючи під Бахмутом в січні 2023 року, Євген втратив найдорожчу людину-маму. Материнське серце не витримало хвилювань за сина. Захищаючи сувіренітет та цілісність країни Євген отримував легкі контузії. Але він ніколи не жалівся що йому важко, що він втомився. Він завжди говорив що все витримає та мріяв про Перемогу.
Зі слів побратимів Євген був справжнім та майстерним воїном. Користувався повагою та авторитетом. Був щирим, відвертим, надійним товаришем. Завжди намагався у всьому допомогти.
1 жовтня 2023 року був нагороджений орденом "Золотий Хрест".
На превеликий жаль 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області, внаслідок ураження противником танку отримав поранення не сумісне з життям.
Поховали Євгена на цвинтарі в рідному селі Явірське 7 березня 2024 року поряд з батьками.
У Євгена залишилась сестра, плимінники,та 16 річна донька. Я пишаюсь своїм дядьком-Героєм, а двоє мої маленьких діточок своїм дідусем.Він для нас справжній Герой. Пане презеденте, від імені сестри, плимінників, побратимів та онуків просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 року народження. Нашому Герою назавжди 39 років!! Слава Герою України!
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату навіднику танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 р.н.
Народився Євген 29 квітня 1984 року в хуторі Ніколаївський Кагальницького району Ростовської області. 1998 році переїхав з родиною в Україну Харківську область Ізюмський район село Явірське. В 2002 році прходив службу в армії, танкові війська. Після проходження служби працював в колгоспі водієм та зварювальником. З 2014 по 2015 рік відбув в зону АТО. Був нагородженний медаллю " Учасника бойових дій". Після повернення працював в Харкові на будівництві зварювальником. Після початку повномаштабного вторгнення Євген добровільно, не вагаючись став на захист нашої Батьківщини. Він постійно перебував в найгарячіших точках Харківської та Донецької областей. Перебуваючи під Бахмутом в січні 2023 року, Євген втратив найдорожчу людину-маму. Материнське серце не витримало хвилювань за сина. Захищаючи сувіренітет та цілісність країни Євген отримував легкі контузії. Але він ніколи не жалівся що йому важко, що він втомився. Він завжди говорив що все витримає та мріяв про Перемогу.
Зі слів побратимів Євген був справжнім та майстерним воїном. Користувався повагою та авторитетом. Був щирим, відвертим, надійним товаришем. Завжди намагався у всьому допомогти.
1 жовтня 2023 року був нагороджений орденом "Золотий Хрест".
На превеликий жаль 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області, внаслідок ураження противником танку отримав поранення не сумісне з життям.
Поховали Євгена на цвинтарі в рідному селі Явірське 7 березня 2024 року поряд з батьками.
У Євгена залишилась сестра, плимінники,та 16 річна донька. Я пишаюсь своїм дядьком-Героєм, а двоє мої маленьких діточок своїм дідусем.Він для нас справжній Герой. Пане презеденте, від імені сестри, плимінників, побратимів та онуків просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 року народження. Нашому Герою назавжди 39 років!! Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дмитрієнко Ольга Георгіївна
19 грудня 2024
2.
Іваненко Алла Валеріївна
19 грудня 2024
3.
Ящук Ольга Володимирівна
19 грудня 2024
4.
Лущинська Надія Іванівна
19 грудня 2024
5.
Майдан Юрій Миколайович
19 грудня 2024
6.
Сіліч Іванна Валеріївна
19 грудня 2024
7.
Ярославцева Людмила Теодорівна
19 грудня 2024
8.
Маренець Сергій Сергійович
19 грудня 2024
9.
Георг Наталія Романівна
19 грудня 2024
10.
Ватрущак Іван Іванович
19 грудня 2024
11.
Латій Каміла Юріївна
19 грудня 2024
12.
Пелеп'юк Іванна Володимирівна
18 грудня 2024
13.
Соміна Юлія Михайлівна
18 грудня 2024
14.
Булик Юлія Ярославівна
18 грудня 2024
15.
Зельман Марія Василівна
18 грудня 2024
16.
Горова Тетяна Валеріївна
18 грудня 2024
17.
Каленська Юлія Миколаївна
18 грудня 2024
18.
Молдаван Світлана Вікторівна
18 грудня 2024
19.
Сапроненкова Оксана Олександрівна
18 грудня 2024
20.
Костенко Артем Сергійович
18 грудня 2024
21.
Болгарина Ганна Іванівна
18 грудня 2024
22.
Дмитревич Богдана Семенівна
18 грудня 2024
23.
Данілова Лариса Олександрівна
18 грудня 2024
24.
Моргун Юлія Володимирівна
18 грудня 2024
25.
Сахно Тетяна Миколаївна
18 грудня 2024
26.
Хижняк Юрій Леонідович
18 грудня 2024
27.
Гончар Ольга Степанівна
18 грудня 2024
28.
Дорошук Ольга Миколаївна
18 грудня 2024
29.
Кіт Ірина Ігорівна
18 грудня 2024
30.
Матюшко Марія Костянтинівна
18 грудня 2024