№22/235396-еп

Присвоїти героя України посмертно сестрі Кушнір Альоні Миколаївнаі за відданість Україні, наджіночий героїм та мужність перед ворогом!

Автор (ініціатор): Федоров Андрій Володимирович
Дата оприлюднення: 11 жовтня 2024
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Альоні Миколаївні Кушнір (Новіцькій), старшому сержанту, медичному інструктору ОЗСП НГУ «Азов».

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання «Герой України» (посмертно), Альоні Миколаївні Кушнір (Новіцькій), старшому сержанту, медичному інструктору ОЗСП НГУ «Азов».
Альона Миколаївна Кушнір народилася в селі Морозів Дунаєвецького району на Хмельниччині. Виросла в багатодітній сім'ї з двома братами і сестрою. Ще підлітком вона втратила маму та сестру, які померли від важкої недуги.
Змалечку дівчина мала хист до малювання, займалася легкою атлетикою. Однак коли постав вибір професії, пішла навчатись на медсестру, до того в родині лікарів не було. Після закінчення у 2011 році Чемеровецького медичного коледжу п'ять років працювала у шпиталі в Хмельницькому. Там вийшла заміж за військового з полку «Азов» й народила сина Іллю. За два роки переїхала з дитиною до Маріуполя, де служив чоловік. І згодом сама підписала контракт і почала службу бойовим медиком у частину Національної гвардії України. Доводилося бувати і в зоні АТО/ООС – рятувати побратимів під обстрілами. Виїжджала на міжнародні навчання на полігонах, а потім передавала отриманий досвід у частині.
Медична інструкторка Нацгвардії Альона Кушнір Новіцька перші дні вторгнення зустріла в Маріуполі – відправила сина з дідусем вона на захід країни, сама ж залишилася боронити Маріуполь.
«Ми в 2014 році відбили цих орків, то й зараз відіб’ємо», – сказала Альона
Маріуполь тоді був пеклом. Його бомбили вдень і вночі. В Альони були постійні виїзди. Вона спочатку виконувала обов’язки бойового медика, а потім її перевели на посаду медичної інструкторки.
Вона неодноразово витягувала з поля бою побратимів, ризикуючи своїм життям. Її мужності та професіоналізму потрібно було ще повчитись.
«Не жалій, я медик, я військова і я українка», - написала вона близькій подрузі.

17 березня 2022 року старший сержант Кушнір записала відеозвернення з бункеру «Азовсталі», яке поширили журналісти, щоби привернути увагу світу до гуманітарної катастрофи у Маріуполі.
«Деблокуйте Маріуполь і дайте можливість привезти медикаменти, евакуювати поранених і по-людськи поховати мертвих. Місто, яке воювало за всю країну вісім років і воює тепер. Ми не мученики, ми – борці! Але зараз потребуємо допомоги всієї України!», - закликала жінка у відео.
Загинула Альона Кушнір 15 квітня 2022 року у місті Маріуполь — окупанти кинули на «Азовсталь» протибункерну тритонну бомбу. Три поверхи бетонного приміщення обвалилися, поховавши під собою людей. За місяць до того їй виповнилося 30 років… Альону не дочекалися бабуся та два брати. Залишився сиротою 9-річний син Ілля.
Самовідданість та сміливість Альони заслуговують пошани та вдячності, а історія життя, військова звитяга та її подвиг варті, щоб їй було присвоєно почесне звання Героя України (посмертно).
Нагороджена:
• орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.
Вічна пам'ять та шана справжній Героїні, яка пожертвувала собою заради Вільної та Незалежної України найціннішим – своїм життям!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Червінська Ірина Вячеславівна
22 листопада 2024
2.
Янішена Любов Василівна
22 листопада 2024
3.
Борбич Вікторія Русланівна
22 листопада 2024
4.
Перон Ольга Іванівна
22 листопада 2024
5.
Паранька Оксана Василівна
22 листопада 2024
6.
Мохорт Наталія Анатоліївна
22 листопада 2024
7.
Кірсанова Євгенія Ігорівна
22 листопада 2024
8.
Шевченко Валентина Василівна
22 листопада 2024
9.
Клименко Ліана Василівна
22 листопада 2024
10.
Гриник Катерина Михайлівна
22 листопада 2024
11.
Сорока Василина Михайлівна
22 листопада 2024
12.
Франц Мар'яна Степанівна
22 листопада 2024
13.
Власенко Яна Анатоліївна
22 листопада 2024
14.
Білоус Петро Петрович
22 листопада 2024
15.
Крупа Тетяна Богданівна
22 листопада 2024
16.
Гопанюк Олеся Олегівна
22 листопада 2024
17.
Кахнич Оксана Миколаївна
22 листопада 2024
18.
Сидоренко Оксана Анатоліївна
22 листопада 2024
19.
Барчи Катерина Сергіївна
22 листопада 2024
20.
Покормяхо Катерина Вікторівна
22 листопада 2024
21.
Ярошенко Надія Іванівна
22 листопада 2024
22.
Талахно Світлана Олексіївна
22 листопада 2024
23.
Кулиній Валентина Геннадіївна
22 листопада 2024
24.
Шарапова Ганна Олександрівна
22 листопада 2024
25.
Яким'юк Світлана Михайлівна
22 листопада 2024
26.
Мазурок Ілона Валеріївна
22 листопада 2024
27.
Синецька Наталія Василівна
22 листопада 2024
28.
Шинденкова Наталя Вікторівна
21 листопада 2024
29.
Авксентьев Володимир Олексійович
21 листопада 2024
30.
Новіцька Олена Володимирівна
21 листопада 2024
5099
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 50 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.