№22/235496-еп
Присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно)
Автор (ініціатор): Ільченко Вікторія Вячеславівна
Дата оприлюднення: 11 жовтня 2024
Шановний Пане Президенте!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Ільченко Романа Сергійовича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку двох дітей, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату гранатометнику стрілецького відділення ,стрілецького взводу ,стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини А 1376 58 бригади з позивним – «Житон».
3 травня 2022 року призваний по мобілізації до Збройних сил України та зарахований до особового складу роти охорони Корюківського РТЦК і СП.
З 13 квітня 2023 року проходив військову службу по захисту Батьківщини на Сході країни. Брав участь в боях на Бахмуцькому , Лиманському , Мар'янському та Курахівського напрямків. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Роман був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Роман був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. 13 квітня 2024 року поблизу населеного пункту. Новодонецьке Волноваського району Донецької області Роман загинув від вибухової травми, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Роман усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Ільченко Романа Сергійовича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку двох дітей, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату гранатометнику стрілецького відділення ,стрілецького взводу ,стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини А 1376 58 бригади з позивним – «Житон».
3 травня 2022 року призваний по мобілізації до Збройних сил України та зарахований до особового складу роти охорони Корюківського РТЦК і СП.
З 13 квітня 2023 року проходив військову службу по захисту Батьківщини на Сході країни. Брав участь в боях на Бахмуцькому , Лиманському , Мар'янському та Курахівського напрямків. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Роман був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Роман був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. 13 квітня 2024 року поблизу населеного пункту. Новодонецьке Волноваського району Донецької області Роман загинув від вибухової травми, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Роман усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Война Інна Миколаївна
11 січня 2025
2.
Токарчук Інна Олексіївна
11 січня 2025
3.
Ільчук Марія Олегівна
11 січня 2025
4.
Драпій Людмила Григорівна
11 січня 2025
5.
Карпович Галина Іванівна
11 січня 2025
6.
Бардюк Наталія Володимирівна
11 січня 2025
7.
Гришко Юлія Вікторівна
11 січня 2025
8.
Крестьяна Наталія Сергіївна
11 січня 2025
9.
Сюйва Вікторія Сергіївна
11 січня 2025
10.
Милян Володимир Володимирович
11 січня 2025
11.
Мостова Оксана Петрівна
11 січня 2025
12.
Харченко Богдан Анатолійович
11 січня 2025
13.
Когут Леся Олексіївна
11 січня 2025
14.
Монастирецька Дарина Романівна
11 січня 2025
15.
Михалевич Мар'яна-Стефанія Олегівна
11 січня 2025
16.
Данилюк Оксана Миколаївна
11 січня 2025
17.
Онищак Марія Михайлівна
11 січня 2025
18.
Сачковська Оксана Олександрівна
11 січня 2025
19.
Хіжун Людмила Никодимівна
11 січня 2025
20.
Томашевська Тетяна Євгенівна
11 січня 2025
21.
Томілович Людмила Петрівна
11 січня 2025
22.
Демків Марія Миколаївна
11 січня 2025
23.
Карватюк Лілія Андріївна
11 січня 2025
24.
Левченко Ольга Владиславівна
11 січня 2025
25.
Онисько Світлана Михайлівна
11 січня 2025
26.
Ткаченко Марина Юріївна
11 січня 2025
27.
Устимчук Ольга Павлівна
11 січня 2025
28.
Поліщук Леонід Григорович
11 січня 2025
29.
Мойко Людмила Михайлівна
11 січня 2025
30.
Панасюк Тетяна Володимирівна
11 січня 2025