№22/235496-еп
Присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно)
Автор (ініціатор): Ільченко Вікторія Вячеславівна
Дата оприлюднення: 11 жовтня 2024
Шановний Пане Президенте!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Ільченко Романа Сергійовича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку двох дітей, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату гранатометнику стрілецького відділення ,стрілецького взводу ,стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини А 1376 58 бригади з позивним – «Житон».
3 травня 2022 року призваний по мобілізації до Збройних сил України та зарахований до особового складу роти охорони Корюківського РТЦК і СП.
З 13 квітня 2023 року проходив військову службу по захисту Батьківщини на Сході країни. Брав участь в боях на Бахмуцькому , Лиманському , Мар'янському та Курахівського напрямків. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Роман був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Роман був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. 13 квітня 2024 року поблизу населеного пункту. Новодонецьке Волноваського району Донецької області Роман загинув від вибухової травми, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Роман усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Ільченко Романа Сергійовича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку двох дітей, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату гранатометнику стрілецького відділення ,стрілецького взводу ,стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини А 1376 58 бригади з позивним – «Житон».
3 травня 2022 року призваний по мобілізації до Збройних сил України та зарахований до особового складу роти охорони Корюківського РТЦК і СП.
З 13 квітня 2023 року проходив військову службу по захисту Батьківщини на Сході країни. Брав участь в боях на Бахмуцькому , Лиманському , Мар'янському та Курахівського напрямків. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Роман був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Роман був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. 13 квітня 2024 року поблизу населеного пункту. Новодонецьке Волноваського району Донецької області Роман загинув від вибухової травми, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Роман усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гончар Тетяна Віталіївна
22 листопада 2024
2.
Пак Вікторія Віталіївна
22 листопада 2024
3.
Шафран Людмила Миколаївна
22 листопада 2024
4.
Селяметова Сабіна Сейфулаївна
22 листопада 2024
5.
Підлетейчук Галина Михайлівна
22 листопада 2024
6.
Штурма Дар'я Геннадіївна
22 листопада 2024
7.
Чаленко Анна Юріївна
22 листопада 2024
8.
Ночвай Євгенія Сергіївна
22 листопада 2024
9.
Зіньковецька Альона Олексіївна
22 листопада 2024
10.
Ракова Тетяна Миколаївна
22 листопада 2024
11.
Королюк Олеся Олександрівна
22 листопада 2024
12.
Самойленко Сергій Анатолійович
22 листопада 2024
13.
Хворост Андрій Михайлович
22 листопада 2024
14.
Потапенко Катерина Сергіївна
22 листопада 2024
15.
Агібалова Наталія Олександрівна
22 листопада 2024
16.
Пучнін Ігор Валерійович
22 листопада 2024
17.
Чернюк Ірина Василівна
22 листопада 2024
18.
Штурма Ірина Олегівна
22 листопада 2024
19.
Візірік Світлана Валентинівна
22 листопада 2024
20.
Хрянін Дмитро Віталійович
22 листопада 2024
21.
Гончаренко Тетяна Володимирівна
22 листопада 2024
22.
Галкіна Софія Олександрівна
22 листопада 2024
23.
Єденак Людмила Анатоліївна
22 листопада 2024
24.
Кісельова Ніла Степанівна
22 листопада 2024
25.
Смеречанська Оксана Зіновіївна
22 листопада 2024
26.
Бобик Анжела Михайлівна
22 листопада 2024
27.
Крушинська Леся Іванівна
22 листопада 2024
28.
Шаповал Юлія Олександрівна
22 листопада 2024
29.
Новіцька Валентина Володимирівна
22 листопада 2024
30.
Штурма Христина Ігорівна
22 листопада 2024
9459
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 50 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.