№22/235576-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Нишпоренку Максиму Миколайовичу
Автор (ініціатор): Максименко Анна Олексіївна
Дата оприлюднення: 14 жовтня 2024
Президенту України.
Ми, громадяни України, звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Нишпоренку Максиму Миколайовичу, снайперу 2-ї категорії в 1-му розвідувальному відділенні, 2-го розвідувального взводу, розвідувальної роти військової частини А0139. За його незламну мужність, самопожертву та відданість нашій Батьківщині, яку він захищав до останнього подиху.
Нишпоренко Максим Миколайович, народивля 27 листопада 1994 року, від початку повномасштабної війни став на захист рідної землі. Максим активно брав участь у підтриманні порядку, чергуючи у складі мобільних груп. Однак його бажання захищати Україну спонукало його до важливішого кроку — вступу до лав Збройних Сил України.
У своїй військовій службі він проявив себе як відповідальний, хоробрий і відданий солдат, який з честю виконував свої обов'язки. Максим залишився вірним військовій присязі до останнього і самовіддано боровся за свободу та незалежність своєї країни.
26 вересня 2024 року життя Максима обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 29 років. Ця трагічна втрата стала ударом для його родини, друзів та односельців, які знали Максима як світлу, добру та чуйно людину, завжди готову прийти на допомогу. Він був другом для багатьох, його щирість та відданість завжди викликали повагу.
Максим Нишпоренко віддав своє життя, захищаючи Україну та наше спільне майбутнє. Він гідний найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — за свій безмежний патріотизм, героїзм та вірність рідній країні!
Присвоєння цього звання Максиму стане належним визнанням його подвигу та увічнить пам'ять про нього як про справжнього героя, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави!
Нашому герою назавжди 29!
Слава Герою України!
Слава Україні!
Ми, громадяни України, звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Нишпоренку Максиму Миколайовичу, снайперу 2-ї категорії в 1-му розвідувальному відділенні, 2-го розвідувального взводу, розвідувальної роти військової частини А0139. За його незламну мужність, самопожертву та відданість нашій Батьківщині, яку він захищав до останнього подиху.
Нишпоренко Максим Миколайович, народивля 27 листопада 1994 року, від початку повномасштабної війни став на захист рідної землі. Максим активно брав участь у підтриманні порядку, чергуючи у складі мобільних груп. Однак його бажання захищати Україну спонукало його до важливішого кроку — вступу до лав Збройних Сил України.
У своїй військовій службі він проявив себе як відповідальний, хоробрий і відданий солдат, який з честю виконував свої обов'язки. Максим залишився вірним військовій присязі до останнього і самовіддано боровся за свободу та незалежність своєї країни.
26 вересня 2024 року життя Максима обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 29 років. Ця трагічна втрата стала ударом для його родини, друзів та односельців, які знали Максима як світлу, добру та чуйно людину, завжди готову прийти на допомогу. Він був другом для багатьох, його щирість та відданість завжди викликали повагу.
Максим Нишпоренко віддав своє життя, захищаючи Україну та наше спільне майбутнє. Він гідний найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — за свій безмежний патріотизм, героїзм та вірність рідній країні!
Присвоєння цього звання Максиму стане належним визнанням його подвигу та увічнить пам'ять про нього як про справжнього героя, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави!
Нашому герою назавжди 29!
Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бречко Олена Миколаївна
22 листопада 2024
2.
Коваль Світлана Володимирівна
22 листопада 2024
3.
Іванова Наталія Миколаївна
22 листопада 2024
4.
Чеботар Віоріка Василівна
22 листопада 2024
5.
Самойленко Алла Анатоліївна
22 листопада 2024
6.
Василевич Катерина Іванівна
22 листопада 2024
7.
Калантаєнко Анжеліка Юріївна
22 листопада 2024
8.
Письменна Євгенія Олексіївна
22 листопада 2024
9.
Ярема Анастасія Артурівна
22 листопада 2024
10.
Дідик Марина Андріївна
22 листопада 2024
11.
Равніст Олена Володимирівна
22 листопада 2024
12.
Дуда Світлана Ярославівна
22 листопада 2024
13.
Смеречанська Оксана Зіновіївна
22 листопада 2024
14.
Марич Ганна Сергіївна
22 листопада 2024
15.
Подковиріна Яна Олександрівна
22 листопада 2024
16.
Савчук Вікторія Леонідівна
22 листопада 2024
17.
Кузьміна Марина Миколаївна
22 листопада 2024
18.
Ільніцька Мар'яна Василівна
22 листопада 2024
19.
Смірнов Костянтин Анатолійович
22 листопада 2024
20.
Новіцька Юлія Валеріївна
22 листопада 2024
21.
Скосер Ольга Михайлівна
22 листопада 2024
22.
Сосунович Валентина Филимонівна
22 листопада 2024
23.
Заїка Богдан Григорович
22 листопада 2024
24.
Пальоха Лілія Вікторівна
22 листопада 2024
25.
Кострубей Аріанна Вікторівна
22 листопада 2024
26.
Юрківська Світлана Петрівна
22 листопада 2024
27.
Романчук Марія Миколаївна
22 листопада 2024
28.
Котенко Сергій Броніславович
22 листопада 2024
29.
Бугай Роман Олександрович
22 листопада 2024
30.
Тригуб Валентина Миколаївна
22 листопада 2024
14015
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 53 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.