Присвоєння почесного звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, офіцеру групи тактичної особової розвідки відділення тактичної особової розвідки, командиру зведеної групи, старшому лейтенанту ГРИНЮКУ Андрію Петровичу.

Шановний пане Президенте!

Звертаюсь до Вас, як до гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, бо Ви, як ніхто, знаєте якою ціною дається наша Свобода та Незалежність і прошу розглянути петицію та присвоїти почесне звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, офіцеру групи тактичної особової розвідки відділення тактичної особової розвідки, командиру зведеної групи, старшому лейтенанту ГРИНЮКУ Андрію Петровичу, 16.07.1965 р.н., позивний «ФРЕГАТ».

Старший лейтенант, учасник АТО, інвалід війни ІІ групи, Гринюк Андрій Петрович, мав довгий послужний військовий список. Уродженець м.Красногорівка Мар’їнського району Донецької області, в час, коли розпочалися бойові дії на Сході України та анексія АР Крим у 2014 році, став до лав ЗСУ і приймав участь в антитерористичній операції (2015-2016 р.р) в якості розвідника-спецпризначенця ССО. Завжди говорив, що йде захищати рідну землю, щоб російська нечисть не заполонила всю Україну. Він знав ціну Перемоги і був готовий її заплатити. Самовіддано та всупереч всьому брав участь у боях на Донеччині та Луганщині. За час перебування в зоні АТО мав поранення, багато разів прощався з життям, але молитва та доля його оберігала і мій Коханий повернувся додому.

В цивільному житті мій чоловік не полишав допомогу нашій армії. Реалізовував проєкти з розробки, виробництва озброєння та боєприпасів для ЗСУ. Після безпосередньої участі в АТО, він чітко знав, чого саме не вистачає військовим на фронті. Всі випробування проводилися виключно за його участі і під його керівництвом. Виготовлені вироби успішно досягали своєї цілі та наближали Перемогу України. Попереду було багато планів та мрій.

Прокинувшись під звуки вибухів, 24.02.2022, без жодних вагань і роздумів став на захист рідної землі та мирного майбутнього всієї України. В якості офіцера розвідки виконував десятки успішних спецоперацій та бойових завдань, як на лінії бойового зіткнення так і в тилу у ворога. Знищена ворожа техніка, вогневі розрахунки, склади з боєприпасами, деморалізація окупаційних військ на Південному напрямку, підтримка спротиву – за цим всім стояв «Фрегат» та його побратими. Він мав перевагу над ворогом, бо знав місцевість свого рідного дому. Відданість військовій справі та військовому обов’язку завжди була на межі самопожертви. Мужній, професіональний, відважний – ставав прикладом для молодих хлопців. Він радо ділився своїми знаннями та досвідом. Найважливішим пріоритетом під його командуванням було збереження особового складу, навіть ціною свого життя.

За час участі в боях Гринюк Андрій мав наступні нагороди та відзнаки:
- Медаль «За поранення» — відомча відзнака Міністерства оборони України;
- «За участь в антитерористичній операції» - відзнака Президента України;
- Нагрудний знак «Ветеран війни».

13.09.2024 під час виконання бойового завдання на рідній Херсонщині від отриманих поранень зупинилось серце Гринюка Андрія Петровича, сина української землі, мого коханого чоловіка, люблячого та турботливого батька, вірного, надійного побратима. Андрій до останнього подиху вірив в Перемогу України, відстоював та захищав наше майбутнє і майбутнє дітей, яких він любив безмежно. За що поклав своє життя. Ми пишаємось ним, його стійкістю, мужністю та патріотизмом.

Прошу розглянути петицію та присвоїти найвищу державну нагороду Гринюку Андрію Петровичу – ГЕРОЙ УКРАЇНИ (посмертно) із врученням ордена «Золота Зірка» дружині та двом малолітнім синам.

Вічна шана та уклін усім Героям, які продовжують боротися на полі бою та тим, хто віддав своє життя за вільну, нескорену Україну!
Слава Україні!