Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини моєму братові. Лейтенанту поліції Сокальському Ігорю Романовичу (позивний «Кеша») інспектору взводу № 4 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», 09.05.2000 року народження, отримав 14 лютого 2024 року численні травми під час ворожого обстрілу, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність під час бойових дій поблизу населеного пункту Григорівка Бахмуцького району Донецької області, внаслідок яких помер цього ж дня на полі бою.
Указом Президента України від 17 травня 2024 року № 335/2024 нагороджено орденом «За мужність»(посмертно)
Народився Ігор у місті Збараж Тернопільської області навчався у Залужанській школі, згодом у Тернопільському вищому професійному училищі ресторанного сервісу та торгівлі та вступив до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, здобув вищу технічну освіту. По закінченні навчання працював у «СЕ Борднеце Україна» пройшов шлях від простого працівника до інженера. З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України залишив теплий офіс та за покликом душі та патріотизмом в серці вирішив добровольцем долучитися до лав окремої штурмової бригади НПУ«Лють». Після наполегливих тренувань та навчання на полігоні мій брат став бійцем в штурмовому полку «Цунамі». Пройшов навчання став оператором БПЛА. Супроводжував штурми на багатьох гарячих напрямках фронту. Ігор брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи у 800 метра від лінії зіткнення виконуючи бойове завдання загинув. До останнього подиху залишався вірним присязі, своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині, із честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України щодо захисту своєї держави.
Ігорю залишалося 2 бойових виходи і він мав йти у відпустку щоб одружитися з його нареченою Аліною. У нього залишилися мама, двоє братів та наречена.
Моя мати втратила одного із своїх синів який вона сама виховувала і дбала про них.
Ця петиція це спосіб увіковічення жертви Ігоря який був сином, братом, нареченим, другом, гарним солдатом.