Численні випадки дискредитації органів прокуратури прокурорами підтверджують як неефективність конкурсів на посади прокурорів так і неефективність процедур призначення керівників прокуратур обласного і окружних рівнів.
Кричущі випадки: зрада Батьківщині (керівник Миколаївської прокуратури - наводив ракети рф на Миколаїв), хабарництво (заступниця Запорізької обласної прокуратури та ін.), недоброчесність (заступник Генерального прокурора), куплена інвалідність (Крупа і Хмельницька обласна прокуратура та інша когорта прокурорів-інвалідів). Останнє - просто ганьба!
Як вихід з вказаної ситуації: якщо конкурси та відбори проходять відверті пройдисвіти і колаборанти, слід від них відмовитись.
Достатньо переформатувати окружні прокуратури у районні (до речі, це скоротить їх кількість майже у двічі і відповідно видатки), а керівників районних прокуратур обирати напряму населенням (можливо за допомогою системи Дія) на певний термін.
Керівники районних прокуратур самі повинні відповідати за призначених ними підлеглих.
Керівники обласних прокуратур можуть бути призначені обласними радами за поданням Генерального прокурора.
Призначення Генерального прокурора відбувається згідно ст.131-1 Конституції України Президентом України за погодженням з Верховною Радою.
Проект нового Закону України "Про прокуратуру" за ініціативи Президента України - буде позитивно спринятий суспільством, яке бажає нових підходів у дійсному (справжньому) оновленні правоохоронної системи.
З повагою,
пенсіонер,
молодший радник юстиції,
доктор філософії у галузі права В. Чайка