№22/235906-еп
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) старшому сержанту, начальнику радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки РЕВʼЮКУ Олегу Миколайовичу.
Автор (ініціатор): Трохимчук Вікторія Вікторівна
Дата оприлюднення: 21 жовтня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) мужньому захиснику та патріоту України, найкращому сину, чоловіку, батьку, брату та дядьку, начальнику радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки, старшому сержанту 116 окремої механізованої бригади, БУАР військової частини-4722 РЕВʼЮКУ Олегу Миколайовичу.
РЕВʼЮК Олег Миколайович народився 12 листопада 1978 року у місті Красилів, Хмельницької області.
У 1996 році закінчив Красилівську ЗОШ № 3 , у тому ж році був призваний до проходження строкової військової служби у Збройних силах України в Львівській області.
Після служби поїхав на заробітки, де працював будівельником.
Золоті руки нашого Олега не боялися ніякої роботи, за що б не брався - все вдавалося.
Олег був неймовірною людиною, Людиною з великої літери. Ніколи нікого не ображав та нікому не відмовляв у допомозі, вмів підтримати і словом, і ділом.
Любив життя та мав багато планів на майбутнє, мріяв про те, як буде вести своїх двох донечок під вінець…
Він був справжнім чоловіком - мужній, хоробрий, сильний, працьовитий, ніколи не боявся життєвих перешкод. Тому без всяких вагань у кінці 2022 року став на захист своєї родини та країни. Завжди повторював «А хто як не я».
Пройшов військові навчання у Львові та опанував роботу безпілотниками.
Після навчань разом із побратимами перебував у найгарячіших напрямках: Запорізький, Донецький, Харківський.
Часто дивився смерті у вічі , але ніколи не боявся та не відступав.
Незважаючи ні на що Олег завжди старався хоча б написати дружині та сестрі, що у нього все добре, тому що знав, що ми усі дуже хвилюємось за нього. Завжди просив не плакати, а молитися і вірити в краще. Ми не плакали, молилися і щиро вірили, та нажаль…
30 вересня 2024 року виконуючи бойове завдання у районі населеного пункту Кіндрашівка, що на Харківщині, наш рідний, мужній Олег загинув внаслідок ворожого обстрілу.
Для нашої родини це дуже важка втрата, адже ми усі дуже любили Олега, і навіть подумати не могли, що таке страшне горе спіткає нашу родину…
В Олега залишилися батьки, дружина, дві донечки, сестра та племінниці.
РЕВʼЮКУ Олегу Миколайовичу назавжди 45…
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) мужньому захиснику та патріоту України, найкращому сину, чоловіку, батьку, брату та дядьку, начальнику радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки, старшому сержанту 116 окремої механізованої бригади, БУАР військової частини-4722 РЕВʼЮКУ Олегу Миколайовичу.
РЕВʼЮК Олег Миколайович народився 12 листопада 1978 року у місті Красилів, Хмельницької області.
У 1996 році закінчив Красилівську ЗОШ № 3 , у тому ж році був призваний до проходження строкової військової служби у Збройних силах України в Львівській області.
Після служби поїхав на заробітки, де працював будівельником.
Золоті руки нашого Олега не боялися ніякої роботи, за що б не брався - все вдавалося.
Олег був неймовірною людиною, Людиною з великої літери. Ніколи нікого не ображав та нікому не відмовляв у допомозі, вмів підтримати і словом, і ділом.
Любив життя та мав багато планів на майбутнє, мріяв про те, як буде вести своїх двох донечок під вінець…
Він був справжнім чоловіком - мужній, хоробрий, сильний, працьовитий, ніколи не боявся життєвих перешкод. Тому без всяких вагань у кінці 2022 року став на захист своєї родини та країни. Завжди повторював «А хто як не я».
Пройшов військові навчання у Львові та опанував роботу безпілотниками.
Після навчань разом із побратимами перебував у найгарячіших напрямках: Запорізький, Донецький, Харківський.
Часто дивився смерті у вічі , але ніколи не боявся та не відступав.
Незважаючи ні на що Олег завжди старався хоча б написати дружині та сестрі, що у нього все добре, тому що знав, що ми усі дуже хвилюємось за нього. Завжди просив не плакати, а молитися і вірити в краще. Ми не плакали, молилися і щиро вірили, та нажаль…
30 вересня 2024 року виконуючи бойове завдання у районі населеного пункту Кіндрашівка, що на Харківщині, наш рідний, мужній Олег загинув внаслідок ворожого обстрілу.
Для нашої родини це дуже важка втрата, адже ми усі дуже любили Олега, і навіть подумати не могли, що таке страшне горе спіткає нашу родину…
В Олега залишилися батьки, дружина, дві донечки, сестра та племінниці.
РЕВʼЮКУ Олегу Миколайовичу назавжди 45…
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Юрчак Тетяна Анатоліївна
22 листопада 2024
2.
Бойко Вікторія Сергіївна
22 листопада 2024
3.
Федотова Світлана Володимирівна
22 листопада 2024
4.
Гриценко Надія Раімджанівна
22 листопада 2024
5.
Бугло Ольга Ігорівна
22 листопада 2024
6.
Гаєвський Віктор Юрійович
22 листопада 2024
7.
Конус Наталя Василівна
22 листопада 2024
8.
Мачужак Іванна Михайлівна
22 листопада 2024
9.
Боровик Олена Юріївна
22 листопада 2024
10.
Василевич Катерина Іванівна
22 листопада 2024
11.
Коломакіна Ірина Вікторівна
22 листопада 2024
12.
Морозюк Андрій Юрійович
22 листопада 2024
13.
Солтис Валентина Петрівна
22 листопада 2024
14.
Новіцька Світлана Олександрівна
22 листопада 2024
15.
Новиченко Ольга Миколаївна
22 листопада 2024
16.
Гєєр Наталія Павлівна
22 листопада 2024
17.
Козачок Вадим Петрович
22 листопада 2024
18.
Мосін Роман Михайлович
22 листопада 2024
19.
Тимошенко Валентина Володимирівна
22 листопада 2024
20.
Москаленко Олена Іларіонівна
22 листопада 2024
21.
Мерьгур'єва Світлана Олександрівна
22 листопада 2024
22.
Ізбянська Марія Григорівна
22 листопада 2024
23.
Топчієв Заур Топчійович
22 листопада 2024
24.
Геращенко Анна Миколаївна
22 листопада 2024
25.
Кочубей Олена Миколаївна
22 листопада 2024
26.
Баглай Карина Миколаївна
22 листопада 2024
27.
Кахнич Оксана Миколаївна
22 листопада 2024
28.
Рябенко Ірина Юріївна
22 листопада 2024
29.
Товстоліт Людмила Олександрівна
22 листопада 2024
30.
Жук Марія Олегівна
22 листопада 2024
13780
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 60 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.