Шановний пане президент,прошу Вас присвоїти Почесного Звання "Герой України"(посмертно) моєму чоловікові Дерека Дмитру Олеговичу 27.11.1986 р.н. ,хороброму Захиснику нашої
Батьківщини,військовослужбовцю ЗСУ,Старшому солдату,оператору-розвіднику.
Коли розпочалась війна Дмитро був по роботі у Польщі. Він записався у волонтери та в перші дні війни повернувся до України,допомога жінкам з дітками та людям похилого віку,вивозив їх до таможні до кордону,спочатку займався волонтерською діяльністю.Трохи згодом вирішив добровільно вступити до лав ЗСУ.Його військовий шлях розпочався 2.08.2022р. коли він прийняв присягу у військовій частині А2772. Проходив місячну спец
підготовку в учбовому центрі для Збройних Сил України у Великобританії.По закінченню навчання був зарахований до 3-го полку Сил Спеціальних Операцій(м.Кропивницький).Трохи згодом був переведений до військової частини А7295 129 батальйону 112 окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України у м.Києві. Дмитро продовжував нести службу у Донецькій області Бахмутського району.Був оператор-розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу.
Дмитро був люблячим сином,коханим чоловіком,чудовим батьком,добрим братом та вірним другом і побратимом.Він залишив все,добровільно пішовши захищати нашу Батьківщину.Він був дуже доброю людиною,мав багато друзів та був душею компанії,завжди намагався всім допомогати,був мужнім,сміливим,веселим і був відкритий до людей.
2.07.2023 загинув від вибухової травми внаслідок військових дій,у с.Іванівському Бахмутського району,Донецької області,мужньо виконуючи військовий обовязок.Похований на кладовищі в Харків.
Дмитро був нагороджений Орденом" За Мужність" ІІІ ступеня(посмертно)
Ми пишаємось патріотизмом ,силою духу та незламністю .Без батька залишились дві неповнолітні донечки,він віддав найцінніше що у нього було-своє життя. Нашому Герою назавжди 36 років.
Слава Герою України
Слава Україні.