Присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Міжнародного легіону при ГУР МО України військової частини А3449 капітану Юрочек Володимиру Михайловичу (позивний ЮРЕК).

Шановний Пане Президент!

Прошу Вас розглянути петицію «Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)» військовослужбовцю Міжнародного легіону при ГУР МО України військової частини А3449 капітану Юрочек Володимиру Михайловичу (позивний ЮРЕК) 23.09.1991 року народження.

Володимир захищав Україну з лютого 2014 року по березень 2024 року. Десять років свого життя він віддав за цілісність та суверенітет нашої держави.

За десять років він служив в полку «Азов», «Правий сектор», ССО, УДА та ГУР.

В грудні 2021 року звільнився за станом здоров’я та після численних поранень отримав статус інвалідність. Але після повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року знову став на захист Батьківщини та усього мирного населення, в тому числі приймав участь у боях під Києвом.
Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту та безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Приймав участь у боях на Харківському, Чернігівському, Сумському, Луганському та Донецькому напрямку, а також брав участь в обороні Бахмута та численних спецоперацій у зонах бойових дій та на території ворога.
З 24 лютого по 28 лютого 2022 року брав учать у боях за Ірпінь спільно з підрозділом ГУР МО.
У березні 2022 року після прориву противника в напрямку село Ягідне - Шестовиця Чернігівської області проводив контр диверсійні дії в тилу противника та отримав завдання замінувати основний шлях логістичного забезпечення Ягідне – Лукашівка та Шестовиця – Ягідне, внаслідок чого було знищено орієнтовно п’ять одиниць техніки.
У березні 2022 року після штурму противника село Лукашівка Чернігівської області отримав завдання вивести поранений особовий склад в зв’язку з повним оволодінням противника села Лукашівка, вивели сім поранених військовослужбовців, знищили командно – спостережний пункт в стрілецькім бою, захопили документи, картки, схеми, радіостанції та зброю.
У березні 2022 року знищив три танкових екіпажі в районі населеного пункту Беркіївка Чернігівській області.
У березні 2022 року відбивав штурм населеного пункту Скорінець. Противник в кількості п’яти одиниць техніки заїхав в село Скорінець. ЮРЕК з РПГ-7 підбив БТР противника та врятував командира роти, який отримав важке поранення.
Після чого спільно з 15 та 16 окремим мотопіхотним батальйоном 58 окремої мотопіхотної бригади, виконував диверсійні дії в тилу противника в напрямку села Скорінець до села Ягідного.
Далі діяв в районі населеного пункту Ладинка та Золотинка Чернігівської області з метою виявлення артилерії противника.
Юрек прибув на допомогу 28 бригаді в село Олександрівка Харківської області з метою евакуації особового складу який залишився в оточенні.
Брав участь у відбитті штурмових дій в районі міста Попасна Луганської області та знищив безпосередньо 5-10 окупантів.
Після втрати міста Попасна відновлював положення разом з механізованою ротою 15 батальйону та ротою вогневої підтримки.
Тричі брав участь у штормових діях в 67 бригаді.

Також брав участь у боях в с. Гольмівське, с. Новолуганське, с. Покровськ, с. Травневе, с. Доломітне, м. Часів Яр, м. Покровськ, м. Бахмут, с. Дружба, с. Шуми, с. Північне, с. Майорськ, с. Олефірівка, м. Костянтинівка.

У 2023 році перевівся до Міжнародного легіону при ГУР МО України.

На високому професійному рівні особисто брав участь у диверсійних діях у тилу противника.

У листопаді 2023 року одержав важке уламкове проникаюче поранення черевної порожнини. Але незважаючи на тяжке лікування та проходження реабілітації не залишив службу та у березні місяці 2024 року прийняв свій останній бій захищаючи нашу державу.

15 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лукашівка в Сумській області Охтирського району, ціною власного життя, рятуючи побратимів, загинув Юрочек Володимир Михайлович унаслідок мінометного обстрілу та отримав поранення від вибухової травми несумісної з життям.

Він був Янголом на землі, найкращою людиною, сином, братом, чоловіком, командиром та товаришем. Він був і буде еталоном справжньої людини.

За словами побратимів, ЮРЕК був Лідером на цій війні. Жодного разу він не розглядав кандидатуру щоб когось відправити першим. Завжди брав на себе всю відповідальність, і йшов першим на завдання, у бій. Жодне з поранень які він отримав його не зламало. Це був справжній професіонал своєї справи. Він ніколи не піддавався емоціям, завжди зберігав холодний розум. Ніколи і нікого він би не залишив у біді, і він завжди старався допомогти людям. Без жодної користі, просто брав і робив. Крім війни, він був людиною честі. Це чоловік, який завжди відповідав за свої слова та вчинки, завжди дотримував своє слово.
ЮРЕК був надзвичайно справедливим, сміливим, благородним воїном та людиною. Про нього можна складати легенди.
Юрочек Володимир Михайлович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).

Від імені родини, просимо Вас пане Президент, присвоїти ЮРОЧЕК Володимиру Михайловичу звання Героя України (посмертно) із врученням ордена «Золота Зірка».

Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!