№22/236388-еп

Шановний Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти посмертно почесне звання "Герой України» моєму братові, Трофімуку Юрію Вікторовичу військовослужбовцю прикордоннику старшому солдату.

Автор (ініціатор): Трофімук Віктор Вікторович
Дата оприлюднення: 01 листопада 2024
Шановний Пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти посмертно почесне звання "Герой України» моєму братові, Трофімуку Юрію Вікторовичу військовослужбовцю прикордоннику старшому солдату.

Юрій народився 28 квітня 1992 року у м. Львів, де і проживав. Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації добровольцем став на захист Держави від окупантів вступивши до лав 5-го прикордонного Сумського загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Він виконував обовʼязки інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 1 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів 5 прикордонної застави(з місцем дислокації н.п. Миропілля) 2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Писарівка)
5 прикордонного загону Державної прикордонної служби
України, та неодноразово брав участь у бойових завданнях на Сумщині та Донеччині.

У 2024 році отримав почесну грамоту за зразкове виконання службових обов’язків.
4 травня 2024 року одержав вогнепальне осколкове поранення правої ноги, але після відновлення Юрій (позивний ОЛХ) знову повернувся на фронт до своїх побратимів, демонструючи відданість та мужність. Його девіз був: «Якщо не я, то хто?»

Трофімук Юрій Вікторович в/ч 9953 захищаючи державний суверенітет України загинув 10 жовтня 2024 року на північно - східному напрямку Сумської області, під час виконання бойового завдання витягуючи побратима з поля бою. До останного подиху залишався вірним присязі, своєму народу, своїм побратимам, та Україні.

В бою неодноразово підтверджував свою мужність та незламність. Своїми вчинками Юрій став прикладом для всіх українців, показавши силу духу та патріотизм.

У Юрія залишилися мама, два брати, дядько і маленька племінниця.
Побратими відгукуються про нього як надійного та вірного товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу і таким залишить у нашій памʼяті. Йому навіки залишиться 32 роки. Віддавши найцінніше - своє життя Юрій заслуговує на найвищу державну нагороду.

Уклін та шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні!

З повагою,
Трофімук Віктор Вікторович.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кушнір Сніжана Петрівна
22 листопада 2024
2.
Бастюк Мар'яна Богданівна
22 листопада 2024
3.
Гаврилів Ірина Вікторівна
22 листопада 2024
4.
Димид Євген Андрійович
22 листопада 2024
5.
Долгоруков Ілля Ігорович
22 листопада 2024
6.
Ковальова Софія Павлівна
22 листопада 2024
7.
Іванова Діана Сергіївна
22 листопада 2024
8.
Гаврилюк Олена Олександрівна
22 листопада 2024
9.
Перчук Олена Миколаївна
22 листопада 2024
10.
Васюхник Жанна Миколаївна
22 листопада 2024
11.
Ніколаєв Микола Володимирович
22 листопада 2024
12.
Василишин Юлія Василівна
22 листопада 2024
13.
Ачільдієва Алла Василівна
22 листопада 2024
14.
Кравчук Оксана Петрівна
22 листопада 2024
15.
Остапенко Сергій Олексійович
22 листопада 2024
16.
Яценко Катерина Вікторівна
22 листопада 2024
17.
Поронюк Ірена Володимирівна
22 листопада 2024
18.
Потапова Олеся Олександрівна
22 листопада 2024
19.
Цюркало Марина Іллічна
22 листопада 2024
20.
Трофімчук Тетяна Олександрівна
22 листопада 2024
21.
Скобельцина Олеся Євгенівна
22 листопада 2024
22.
Козловець Оксана Борисівна
21 листопада 2024
23.
Андрощук Тетяна Василівна
21 листопада 2024
24.
Нагорний Вячеслав Олександрович
21 листопада 2024
25.
Поремський Олег Володимирович
21 листопада 2024
26.
Сьора Богдана Ярославівна
21 листопада 2024
27.
Тенета Богдана Миколаївна
21 листопада 2024
28.
Дяк Іванна Іванівна
21 листопада 2024
29.
Хаданович Денис Вікторович
21 листопада 2024
30.
Ватаман Каміла Миколаївна
21 листопада 2024
9970
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 72 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.