Шановний пане Президенте України,
Ми, родина та близькі загиблого Володимира Лиховоза, з глибокою повагою звертаємося до Вас із проханням присвоїти йому почесне звання Героя України (посмертно).
Мій батько, Володимир Лиховоз, з позивним “Баєр”, був вірним сином України та мужнім захисником своєї Батьківщини. Служачи у 95-й десантно-штурмовій бригаді Збройних Сил України, він понад 10 років безстрашно виконував свій обов’язок перед країною. Його бойовий шлях пролягав через одні з найнебезпечніших та найважливіших для нашої оборони позицій: Сватове, Кремінна, Токмак, Попасна, Довгеньке, Долина, Куп’янськ, Щастя, Авдіївка, Мар’їнка. Бойовий медик з 2014 року, тато був головним сержантом медичної роти 95-ї бригади та інструктором курсу стрільців-рятувальників у 151 навчальному центрі. Людина честі та гідності, з чистим серцем і доброю душею — він поставив інтереси країни вище за власні та до останнього подиху боровся за нашу незалежність. Він рятував та навчав рятувати наших воїнів — за його плечима десятки сотень збережених життів.
Володимир Лиховоз був не лише відданим захисником, але й визнаним героєм серед своїх побратимів. За свої заслуги він отримав 13 нагород, зокрема: «Хрест пошани», «Сталевий хрест», «Учасник АТО», медаль «Операція обʼєднаних сил», «За звитягу та вправність», «За жертовність та любов до України», «За оборону Авдіївки», нагорода Української православної церкви Київського патріархату (девіз ордену - «За боротьбу зі злом»), «За зразкову службу», «За військову доблесть», орден «Єдність та Воля». Три з цих нагород були вручені Президентом України особисто: «Відзнака Президента України за участь в антитерористичній операції», «Орден за мужність III ступеня» та «Нагрудний знак за військову доблесть». Ці відзнаки є свідченням його виняткової сміливості, вірності обов’язку та готовності жертвувати собою заради безпеки нашої держави.
На жаль, його життя обірвалося 25 квітня 2024 року під час самовідданого виконання чергового завдання. Володимир до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку і став прикладом непохитної стійкості та героїзму для всіх, хто його знав.
Враховуючи беззаперечний внесок Володимира Лиховоза у захист нашої країни, звертаємося до Вас із проханням віддати йому належне вшанування, присвоївши звання Героя України (посмертно). Це буде не лише справедливе визнання його подвигів, але й приклад для майбутніх поколінь українських воїнів.
З повагою та вдячністю,
Донька Катерина Лиховоз