Шановний пане Президенте!
За сумлінне та бездоганне служіння українському народові, мужність та героїзм проявлені при виконанні військового обов’язку в умовах воєнного стану, від імені дружини, батьків та побратимів,
просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно) лейтенанту, командиру 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, військової частини А0536, Збройних сил України Гордієнко Вадиму Анатолійовичу 26.11.1993 р.н.(позивний «САПСАН») який народився в с. Лисогірка, Запорізького району, Запорізької області.
Вадим розпочав свій шлях по захисту територіальної цілісності нашої держави ще в 2014 році. У складі роти поліції особливого призначення приймав участь у звільненні м.Словʼянськ Донецької області. У 2015 році отримав посвідчення учасника бойових дій.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Вадим з перших днів добровільно став на захист нашої держави у лавах Збройних сил України. Весь час перебував на Донецькому напрямку, та безпосередньо приймав участь у боях за Бахмут, Авдіївку, Торецьк, Нью-Йорк.
Вадим пройшов непростий шлях від молодшого сержанта збройних сил, до лейтенанта - командира стрілецької роти. Був бойовим офіцером. Неодноразово виконував надскладні завдання виводячи своїх бійців з оточення, надаючи невідкладну допомогу, рятуючи своїх побратимів, захищаючи нашу державу ціною власного життя.
23.07.2024 під час бойового завдання, в зоні бойових дій, отримав контузію внаслідок прямого влучання FPV дрона в його авто. Але не пішов на лікування, так як не хотів залишати свій особовий склад в такий тяжкий період. Вадим продовжив захист нашої держави.
Але сталося непоправне. 05.08.2014 під час виконання бойового завдання, по захисту територіальної цілісності та суверенітету України, відбулося чергове ураження ворожим FPV дроном поблизу н.п. Нью-йорк Донецької області, в результаті чого мій чоловік отримав поранення не сумісне з життям.
Відзначений:
- нагрудним знаком N826 за участь в боях «Бахмутський рубіж»;
- хрестом «Честь і Слава» за учать у боях під Авдіївкою, наказ N7405 від 14.10.2023р.
- відзнакою командувача військ оперативного командування «Схід», наказ N640 від 26.09.2023р.
- почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний Хрест» від 06.03.2024 N426, за успішне планування і реалізацію завдань під час керування особовим складом в бою.
- відзнакою Президента України «За оборону України». Указом ПУ від 05.08.2022 N559/2022, серія ОУВ N0077121
Зі слів побратимів, Вадим був справжній воїн, командир, офіцер, мужній, відважний та сміливий, вірний товариш, який при виконанні бойового завдання врятував не одне життя.
Я пишаюсь своїм чоловіком - Героєм! Вадим був людиною з великої літери.
Він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав найцінніше - своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій. Маючи маленького 5ти річного сина, який залишився без батька.
Вадиму тепер назавжди 30.
Просимо присвоїти Гордієнко Вадиму Анатолійовичу найвище почесне звання Держави - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна памʼять!
Слава Україні!